Вартість нафти марки Brent наближається до психологічної позначки $100 за барель, що змушує інвесторів переглядати свої стратегії на тлі зростання геополітичних ризиків. Станом на ранок 8 вересня ціна еталонного сорту сягнула $99,85 за барель, що на 79 центів вище за показник попереднього дня та більш ніж на $33 вище за рівень річної давнини. За останній місяць нафта подорожчала на 16,8%, а за рік — майже на 50%.
Головним чинником зростання цін залишається війна в Ірані, яка розпочалася цього року та спричинила дефіцит енергоносіїв у значній частині Азійсько-Тихоокеанського регіону. Хоча ціни відійшли від пікових значень квітня, вони все ще суттєво перевищують показники початку року. Експерти наголошують, що вартість енергоносіїв стала головною точкою геополітичного напруження, оскільки що нижча ціна енергії, то легше економіці зростати, і навпаки.
У відповідь на подорожчання енергоносіїв інвесторам варто розглянути кілька напрямів. Зокрема, аналітики радять звернути увагу на компанії з відновлюваної енергетики, оскільки обмеження, пов’язані з викопним паливом через війну в Ірані, можуть стимулювати попит на альтернативні джерела енергії. Також у період високої волатильності доцільно переглянути частку захисних активів у портфелі, зокрема державних облігацій країн зі стабільною фінансовою системою.
Водночас економіст Луї-Венсан Гаве, засновник і CEO гонконзької фінансової компанії Gavekal, закликає інвесторів не покладатися лише на традиційні ринки. За його словами, у періоди системних потрясінь китайські державні облігації можуть стати надійнішим прихистком, ніж американські казначейські папери, попри нижчу дохідність. Прибутковість десятирічних китайських облігацій нині становить менш ніж 1,7%, тоді як аналогічні американські папери пропонують близько 4,8%, однак зростання державного боргу США до $40 трильйонів змушує інвесторів шукати альтернативи.
Директор із геополітики McKinsey Зіад Хайдер зазначає, що бізнесу не варто зосереджуватися виключно на геополітичних конфліктах, адже світ переживає одночасні зміни в енергетиці, технологіях і демографії. Уряди дедалі частіше вдаються до геоекономічних інструментів — тарифів, санкцій та промислової політики — для досягнення цілей національної безпеки. Це, зокрема, стимулює укладення нових торговельних угод, як-от угода між ЄС та Меркосур або рамкова угода про цифрову економіку АСЕАН.
Для пересічних споживачів зростання цін на нафту означає подорожчання пального на заправках. Вартість сирої нафти зазвичай становить понад половину ціни літра бензину, тому будь-який стрибок котирувань швидко відображається на цінниках. Решта припадає на переробку, оптову торгівлю, податки та націнки автозаправних станцій.
Аналітики утримуються від точних прогнозів щодо подальшого руху цін, наголошуючи, що траєкторія залежатиме від балансу попиту та пропозиції, а також від розвитку геополітичної ситуації. За їхніми словами, у періоди високої загрози економічного спаду чи військових конфліктів ринок нафти може змінювати напрямок дуже швидко, тому інвесторам варто бути готовими до різких коливань.