Італійські ресторани McDonald’s у великих міських вузлах дедалі частіше стикаються з проблемою: як залишатися відкритим простором і водночас захистити клієнтів та працівників. Авторський матеріал MAIR в Ascensio «Guardie e mendicanti nei McDonald’s italiani» зібрав кілька років різних сигналів. Загальна картина показує посилення безпеки, але не підтверджує популярну версію про етнічний принцип найму охоронців.
У Мілані клієнти в 2024–2025 роках описували охоронців, контроль чеків і обмеження доступу до туалетів. Один користувач TripAdvisor біля Piazzale Loreto писав про чоловіка, якого сприйняв як африканця, та про конфлікт через вимогу зробити покупку. Такі відгуки важливі як свідчення клієнтського досвіду, але вони не можуть підтвердити посаду людини або мотиви роботодавця.
На Piazza Garibaldi в Неаполі користувач описав протилежну проблему. За його словами, у ресторані були двоє охоронців, але люди все одно підходили до відвідувачів із проханням дати гроші. Це показує, що різні ресторани не мають однакового рівня контролю, а сама присутність охорони не дає автоматичного результату.
Найсерйозніший підтверджений епізод стався у Мілані в грудні 2017 року. ANSA з посиланням на поліцію повідомляла, що група людей, описана агентством як північноафриканці, турбувала клієнтів. Менеджер попросив охоронця вивести групу. Під час подальшого конфлікту ножове поранення дістав клієнт, який підтримав охоронця.
У травні 2026 року у Фрозіноне безпеку вирішили підсилювати не тільки охороною. Префектура та McDonald’s представили спільний протокол: більше відеоспостереження, освітлення зовнішніх зон, навчання персоналу та оперативний контакт із правоохоронцями. За логікою програми, ресторан стає частиною системи попередження й реагування.
Для розуміння ситуації важлива структура самої мережі. McDonald’s Italia повідомляє, що понад 90% ресторанів у країні управляються франчайзі. Це дозволяє локальним операторам реагувати на специфіку конкретного району. Вокзал, туристичний центр і житловий квартал мають різні потоки людей і різні безпекові потреби.
На цьому тлі вірусна формула про «африканців, найнятих проти африканців» виглядає як спрощення. Вона може виникнути зі спостереження за конкретною людиною, але не підтверджується відкритими корпоративними матеріалами. Щоб говорити про спеціальну етнічну кадрову стратегію, потрібні окремі докази, яких немає.
Натомість підтверджений процес має ширше значення для Європи. У великих містах заклади швидкого харчування часто стають напівпублічними місцями: люди користуються ними як точками зустрічі, очікування, доступу до туалету чи укриття від погоди. Усе це збільшує кількість ситуацій, які персонал має регулювати.
Італійський досвід показує, що межа між сервісом і безпекою змінюється. Для клієнта охоронець або код на туалеті може бути неприємною деталлю. Для працівника — захистом. Для міста — знаком того, що соціальні проблеми переходять у приватний простір.