У мережі гуляє історія: мовляв, в Італії McDonald’s знайшов просте рішення проблем із попрошайництвом і конфліктами — поставив африканських охоронців проти інших африканців. Звучить як сюжет, який хочеться одразу переслати друзям. Але італійський журнал MAIR Ascensio у матеріалі «Guardie e mendicanti nei McDonald’s italiani» перевірив, що за ним стоїть. І тут головне: доказів спеціального етнічного принципу найму немає. Натомість є цілком реальна історія про те, як охорона стала помітною частиною життя окремих ресторанів.
У відгуках клієнтів за 2024–2025 роки згадуються охоронці або люди, які контролюють вхід, перевіряють чеки і стежать за доступом до туалетів. Один користувач TripAdvisor писав про чоловіка, якого він сприйняв як африканця, і про конфлікт через вимогу спочатку щось купити. Але це відгук, а не кадрова анкета.
У Неаполі клієнт McDonald’s на Piazza Garibaldi скаржився, що в ресторані були двоє охоронців, але до столиків однаково підходили просити гроші. Тобто проста схема «поставили охорону — проблема зникла» теж не працює. У великому транспортному вузлі потік людей настільки сильний, що один ресторан не може повністю відгородитися від того, що відбувається навколо вокзалу.
А от випадок 2017 року вже підтверджений поліцією через ANSA. У міланському McDonald’s група людей, яку агентство описувало як північноафриканців, займала столики й турбувала клієнтів. Менеджер попросив охоронця вивести їх. Потім почався конфлікт, і ножове поранення отримав клієнт, який став на бік охоронця.
У 2026 році в Італії з’явився вже офіційний крок. У Фрозіноне префектура та McDonald’s представили протокол безпеки. Він включає камери, постійне освітлення зовнішніх зон, швидший зв’язок із поліцією і навчання працівників. Тобто мова не тільки про охоронця біля дверей.
Чому в одному McDonald’s правила можуть бути жорсткішими, ніж в іншому? Бо понад 90% ресторанів мережі в Італії управляються франчайзі. У різних містах різні оператори, різні райони й різні ризики. Заклад біля центрального вокзалу має зовсім інший потік людей, ніж ресторан у тихому районі.
Сам McDonald’s публічно говорить про інклюзивність, безпеку і повагу до людей. Це не доводить, що в кожному ресторані все ідеально. Але саме тому твердження про навмисну етнічну кадрову схему потребувало б дуже сильного підтвердження. Його немає.
При цьому сам феномен нікуди не зникає. У великих європейських містах ресторан швидкого харчування — це майже маленький громадський простір. Люди заходять не тільки по їжу. Хтось чекає на потяг, хтось користується туалетом, хтось просить гроші, хтось просто хоче посидіти.
Тож відповідь проста. Так, охорона в частині італійських McDonald’s є реальною і може бути дуже помітною. Так, були серйозні інциденти і є офіційні програми співпраці з поліцією. Ні, ми не маємо доказу, що людей наймають саме за принципом «африканець проти африканця».