Американська фармацевтична промисловість пройшла шлях від сумнівної репутації до світового лідерства, і ця трансформація стала можливою завдяки поєднанню наукових проривів, державного фінансування та зміни суспільних уявлень про прибуток. У книзі «Ера ліків» Баррі Верт, автор відомого дослідження «Молекула за мільярд доларів», досліджує, як ліки змінили медицину й економіку США. Відправною точкою розповіді стає пандемія іспанського грипу 1918 року, яка не оминула Сполучені Штати. Лікарі того часу виписували мільйони рецептів, але жоден із препаратів не рятував життя — це наочно продемонструвало безсилля тодішньої медицини перед інфекціями.
Далі автор звертається до історії американських фармацевтичних компаній, серед яких Merck, Squibb та Eli Lilly. Він порівнює їхні лабораторії з «шукачами нафти поблизу родовища» — настільки стрімким був розвиток. Перша світова війна створила для галузі сприятливі умови: США конфіскували американські філії німецької хімічної промисловості, яка на той час була найкращою у світі. До 1930-х років прибутки приносили переважно нововідкриті вітаміни. Ситуацію докорінно змінив пеніцилін. Хоча його відкрили у Британії, для виробництва комерційних обсягів знадобилася масштабна американська індустріальна програма. Оскільки пеніцилін не був запатентований, будь-яка компанія могла його виготовляти, а прибутки залишалися мінімальними. До того ж заробляти на рецептурних ліках у ті часи вважалося непрестижним.
Після Другої світової війни ситуація змінилася. Державне фінансування створило потужну інфраструктуру — величезні чани з бактеріями, які вже виробляли антибіотики, крім пеніциліну. Цей «чудо-препарат» викликав захоплення і в медиків, і в широкої публіки. Саме тоді фармацевтичні компанії подолали своє упередження щодо прибутків. Вони почали створювати дослідницькі відділи, наймати хіміків, патентувати відкриття та залучати торгових представників для просування продукції серед лікарів. Результатом стали нові чудодійні ліки та зростання прибутків.
Завершується книга розповіддю про сенатські слухання 1962 року, які викрили численні зловживання та завищення цін. Вони призвели до ухвалення важливого реформістського закону, який, утім, після активного лобіювання було суттєво урізано. Остаточно його врятувала трагедія з талідомідом — заспокійливим засобом від ранкової нудоти, популярним у Європі, який спричинив народження тисяч дітей із вродженими вадами. Ця катастрофа змусила законодавців посилити регулювання. Верт також згадує маловідомих геніїв галузі — Джеймса Конанта, Макса Тішлера та Селмана Ваксмана. Попри окремі відступи, як-от довгий екскурс у поширення ядерної зброї чи розповідь про незвичний психіатричний побічний ефект кортизону в одного пацієнта, книжка залишається захопливим дослідженням того, як США перетворилися на світового лідера фармацевтики.