Доходність 10-річних казначейських облігацій США піднялася до 5,04% — найвищого рівня з 2007 року. Це стало сигналом для Вашингтона про зростання занепокоєння інвесторів щодо стану державних фінансів. Хоча поштовхом слугували ціни на нафту та інфляція, аналітики одностайно називають серед ключових причин зростання доходності саме стрімке накопичення державного боргу.
Загальний державний борг США у серпні перетнув позначку $40 трильйонів. Ще у жовтні він становив $38 трильйонів, а в березні — $39 трильйонів. Таким чином, кожні п'ять місяців борг зростає на $1 трильйон. Дефіцит бюджету досяг $2 трильйонів, і це ще до завершення фінансового року. У 2025 році агентство Moody's стало останнім із трьох провідних кредитних рейтингових агентств, яке позбавило США рейтингу AAA, приєднавшись до S&P (2011) та Fitch (2023).
Найбільш тривожним сигналом є структура бюджетних витрат. У 2025 фінансовому році чисті процентні платежі сягнули $970 мільярдів — приблизно на $150 мільярдів більше, ніж витрати на національну оборону. За рік вони зросли ще на $111 мільярдів, або на 12%. Таким чином, Америка тепер платить своїм кредиторам більше, ніж своїм військовим. Процентні витрати є найшвидше зростаючою статтею бюджету: за прогнозами, до 2036 року вони більш ніж подвояться і сягнуть $2,1 трильйона.
Президент Федерального резерву підвищив ставки вперше з 2023 року, що разом із зовнішніми факторами посилило тиск на ринок облігацій. Ситуація ускладнюється тим, що Конгрес досі не ухвалив жодного з 12 законопроєктів про асигнування на поточний фінансовий рік. Замість цього законодавці відклали розгляд до 11 грудня, щоб спершу провести передвиборчу кампанію. За останні півстоліття Конгрес вчасно завершував бюджетний процес лише чотири рази.
Історично склалося так, що протягом перших 200 років існування США Конгрес жив відносно заможно. Ситуація змінилася після ухвалення Закону про бюджет Конгресу 1974 року, який створив процедуру бюджетної резолюції та 12 законопроєктів про асигнування. Відтоді цей процес жодного разу не було виконано вчасно. Спроба винести реальну бюджетну резолюцію на голосування в Сенаті у 2022 році провалилася з рахунком 34 проти 63 і не отримала жодного висвітлення в новинах. Це був вотум не проти конкретного бюджету, а проти самої ідеї його обговорення.
Фіскальні механізми, покликані стримувати дефіцит, виявилися неефективними. Законодавча вимога PAYGO, запроваджена 1990 року і зроблена постійною 2010 року, передбачає компенсацію нових витрат новими доходами. Однак витрати з'являються в перші роки, а податки — пізніше, і зрештою так і не настають. Ліміти, які пише Конгрес, він же й скасовує: позначка «надзвичайні видатки» звільняє від усіх фіскальних правил, а механізм автоматичного скорочення дефіциту щоразу скасовується кількома словами на останній сторінці омнібусного законопроєкту.
Пентагон протягом восьми років поспіль не проходить аудит. У 2022 році він не зміг повністю відзвітувати за 61% своїх активів на $3,5 трильйона. Водночас публічні фіскальні дебати на телебаченні охоплюють лише 27% бюджету — дискреційні видатки. Поза увагою залишаються обов'язкові видатки (60%) та обслуговування боргу (13%).
Бюджетне управління Конгресу (CBO) у своїх довгострокових прогнозах неодноразово попереджало: зростання боргу створює ризик фіскальної кризи, за якої інвестори втрачають довіру, ставки різко зростають, а статус долара як резервної валюти розмивається. Іноземні інвестори вже володіють дедалі меншою часткою американського боргу. Статус резервної валюти дозволяє США позичати дешево та запускати дефіцити, які зруйнували б будь-яку іншу країну. Але цей привілей тримається на впевненості, що Америка платить за своїми рахунками, а така впевненість може зникнути так само, як статки Майка Кемпбелла з роману Хемінгуея «І сходить сонце»: спочатку поступово, а потім раптово.