Постійний представник України при ООН Андрій Мельник заявив, що президент Володимир Зеленський готовий зустрітися з Володимиром Путіним «за першої нагоди». Місце зустрічі, за його словами, може бути будь-яким, окрім Москви, — від Флориди, де в грудні відбудеться саміт G20, до Антарктиди. Заяву він зробив на засіданні Ради Безпеки ООН 9 листопада.
Мельник також сказав, що Путін досі сподівається зламати волю України. За його оцінкою, саме це визначає позицію Москви на переговорах. Раніше Зеленський назвав небезпечною ідею нової американської архітектури безпеки для Європи, яку обговорюють у Вашингтоні. Саме це питання, за словами українського президента, може закласти нові розколи на континенті, тому Київ ставиться до нього з великою обережністю.
Тим часом президент США Дональд Трамп натякнув, що мирна угода може передбачати зміну кордонів, і заявив, що сторони дуже близькі до домовленості. Він також зазначив, що після зустрічі з главою російської делегації Кирилом Дмитрієвим може бути укладено велику угоду. Такі заяви американського лідера посилюють увагу до можливих наслідків переговорного процесу для територіального устрою Європи.
Найближчим часом у Абу-Дабі має відбутися тристороння зустріч делегацій України, США та Росії. Це буде перша така зустріч після лютого, тобто після тривалої паузи в прямих контактах трьох сторін. До переговорів долучаться й європейці, зокрема радники, пов'язані з НАТО, що свідчить про широкий інтерес Європи до результатів діалогу.
Порядок денний, за інформацією, включає гарантії безпеки, удари по енергетичній інфраструктурі, зерновий коридор і обміни полоненими. Саме ці питання українська сторона вважає ключовими для гуманітарної та безпекової стабілізації. Росія, своєю чергою, наголошує, що гарантії безпеки мають бути взаємними. Міністр закордонних справ Сергій Лавров назвав їх першим пунктом у переліку російських вимог. До російської делегації входять Владимир Мединський, Сергій Рябков і Михайло Галузін, кожен з яких відповідає за окремі напрямки переговорів.
Аналітики, проте, не бачать реального прогресу. Росія й досі вимагає, щоб Україна вивела війська з частини території, і ця вимога залишається головною перешкодою на шляху до компромісу. Єдиним напрямком, де вдалося досягти результатів, залишається гуманітарний трек, насамперед обміни полоненими. Окремо варто згадати, що американські демократи, які здобули перемогу на листопадових виборах до Конгресу, планують розслідування щодо спецпосланців Трампа Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, зокрема через можливі конфлікти інтересів. Ця перспектива може вплинути на темп і формат американського посередництва в найближчі місяці.