ЄС стежить за новою хвилею тиску на опозицію в Росії

Напередодні вересневих виборів до Державної думи Росії тиск на опозиційних політиків знову стає європейською темою. Це важливо і для українців у Німеччині: політична ситуація в РФ безпосередньо впливає на війну проти України, санкційну політику ЄС і дискусію в Берліні про те, як довго російська держава здатна підтримувати воєнний курс без реальної внутрішньої політичної конкуренції. За підрахунком Novaya Gazeta Europe, який 20 липня навела Meduza, щонайменше 21 російський політик втратив можливість балотуватися після справ про «демонстрацію екстремістської або нацистської символіки». Чотирнадцять із них представляли ліберальну партію «Яблоко», четверо — КПРФ, один — «Справедливу Росію», двоє були незалежними. The Telegraph 8 серпня повідомив уже про щонайменше 23 випадки; цю оновлену цифру ми окремо не підтвердили. Особливість нинішньої практики полягає в тому, що приводом часто стають цифрові публікації. У більшості задокументованих справ фігурували фотографії Олексія Навального, символіка його проєктів або кадри з похорону. У 18 із 21 випадку штрафи становили лише 1 000–2 000 рублів. Проте адміністративне рішення автоматично позбавляє політика права балотуватися на рік, а отже фактично прибирає його саме з вересневої кампанії. Голова «Яблока» Микола Рибаков пройшов усі основні судові інстанції. Його оштрафували на 1 500 рублів через допис зі співчуттям після смерті Навального. 28 липня Верховний суд РФ залишив це рішення чинним. Олександр Шишлов, інший відомий представник партії, отримав такий самий штраф і виборчу заборону через репост інтерв’ю в Telegram, зроблений ще у 2023 році. Тиск включає не тільки адміністративні справи. У червні заступника голови «Яблока» Максима Круглова засудили до семи років колонії за два дописи про загибель цивільних у Бучі, Маріуполі та інших місцях в Україні. Amnesty International назвала вирок частиною ширшої кампанії проти партії перед виборами. The Times повідомляла, що вісім членів «Яблока» перебувають за ґратами, а 12 мають статус «іноземного агента». Для європейської аудиторії важливо, що ЄС уже має окремий санкційний механізм саме у відповідь на внутрішні репресії в Росії. 26 травня 2026 року Рада ЄС продовжила цей режим до 28 травня 2027 року. Він спрямований проти осіб та структур, відповідальних за серйозні порушення прав людини, репресії проти громадянського суспільства і демократичної опозиції, а також підрив демократії та верховенства права. Під обмеженнями перебувають 72 особи та одна організація. Цей санкційний режим був створений після смерті Олексія Навального. Тому нові справи, в яких саме фотографія або згадка Навального стає юридичним приводом для виборчої заборони, мають для ЄС особливий політичний символізм. Йдеться не про окрему суперечку навколо одного кандидата, а про те, як російська правова система поводиться з пам’яттю про найвідомішого опонента Володимира Путіна. При цьому федеральну партію «Яблоко» з виборів не зняли. Навпаки, 29 липня ЦВК РФ одноголосно зареєструвала її федеральний список з 269 кандидатами. Тому твердження про розгляд Верховним судом РФ позову щодо зняття всієї партії з думських виборів є помилковим. Верховний суд розглядав персональну скаргу Рибакова, а окремі конфлікти щодо списків відбуваються в регіонах. Ця різниця важлива для розуміння моделі тиску. Формально в бюлетені може залишатися партія, яка говорить про припинення вогню та «життя без страху». Одночасно її лідери, регіональні депутати та інші впізнавані політики можуть втрачати можливість балотуватися через окремі адміністративні та кримінальні провадження. Зовні система зберігає багатопартійність, але реальна конкурентність звужується ще до дня голосування. Для Німеччини та ЄС це означає, що політика щодо Росії навряд чи зможе розділити війну проти України і внутрішні репресії на дві незалежні теми. Європейські санкції вже юридично поєднують права людини, стан опозиції та верховенство права. Вереснева кампанія дасть новий матеріал для оцінки: не лише хто отримає мандати, а й хто взагалі зміг дійти до виборчого бюлетеня.