Що відбувається з опозиційними кандидатами в Росії перед виборами

У вересні в Росії обиратимуть новий склад Державної думи. Однак частина політиків до дня голосування вже не дійде. Причина — адміністративні справи, в яких суди визнають «екстремістською символікою» фотографії Олексія Навального, зображення його проєктів або інші матеріали, опубліковані в інтернеті. Навіть мінімальний штраф у такій справі означає для політика річну заборону балотуватися. Станом на 20 липня Novaya Gazeta Europe нарахувала щонайменше 21 такого політика. Meduza, яка навела цей підрахунок, уточнювала: 14 були членами «Яблока», четверо представляли КПРФ, один — «Справедливу Росію», а двоє були незалежними. The Telegraph 8 серпня повідомив про щонайменше 23 випадки. Ми не знайшли окремого первинного підтвердження саме цифри 23, тому орієнтуємося на документований мінімум 21 і вказуємо новішу цифру тільки як дані британського видання. У 18 із 21 справи штраф становив від 1 000 до 2 000 рублів. Це може виглядати незначною сумою, але для кандидата головне не гроші. Російські правила не дозволяють балотуватися протягом року після такого адміністративного покарання. У результаті рішення суду фактично діє як виборчий бар’єр. Так, голова «Яблока» Микола Рибаков не може бути кандидатом після штрафу 1 500 рублів. Справу відкрили через його допис зі співчуттям після смерті Олексія Навального. Рибаков оскаржував рішення, але 28 липня Верховний суд РФ залишив його чинним. Партія заявила, що намагатиметься оскаржити справу в Конституційному суді. Олександр Шишлов, координатор федерального політкомітету «Яблока», також отримав штраф 1 500 рублів. Його покарали через репост у Telegram інтерв’ю, зроблений у 2023 році. 15 липня Санкт-Петербурзький міський суд відхилив апеляцію. За даними самої партії, щонайменше 13 її членів уже притягнули до відповідальності саме за «демонстрацію екстремістської символіки». Є й кримінальні справи. У червні заступника голови «Яблока» Максима Круглова засудили до семи років колонії. Обвинувачення стосувалося двох дописів про загибель цивільних в Україні. Amnesty International назвала вирок покаранням за антивоєнні погляди і частиною ширшого тиску на партію. The Times у липні повідомила про вісім членів «Яблока» за ґратами. Ще один приклад — Борис Надєждін, який раніше намагався брати участь у президентських виборах. У липні його внесли до реєстру «іноземних агентів», а потім оштрафували на 1 000 рублів за посилання на відео, де була фотографія Навального. І статус, і адміністративне рішення заважають йому балотуватися до Держдуми. Однак саму партію «Яблоко» з федеральних виборів не зняли. Це важливе уточнення до поширених повідомлень. 29 липня ЦВК РФ одноголосно зареєструвала федеральний список партії, у якому залишилося 269 кандидатів. Верховний суд РФ не розглядає зараз позов про заборону всього цього списку. Підтверджена справа у Верховному суді стосувалася особисто Рибакова. На регіональному рівні ситуація інша. 24 липня виборча комісія Санкт-Петербурга відмовила в реєстрації списку «Яблока» на виборах до міського парламенту. Формальною причиною стала проблема з повноваженнями людини, яка підписала фінансовий звіт. Партія назвала рішення політичним. Що буде далі? До 20 вересня можливі нові суди, адміністративні протоколи та рішення виборчих комісій. The Telegraph і незалежні російські медіа пов’язують посилення тиску з бажанням влади мінімізувати ризик протестного голосування на тлі війни та економічних труднощів. Це оцінка політичних мотивів, але факт уже видно без оцінок: склад кандидатів звужується до того, як виборці отримають бюлетені.