Перед виборами в РФ посилився тиск на опозиційних кандидатів

До завершення голосування на виборах до Державної думи Росії залишається трохи більше місяця, і виборча кампанія дедалі більше проходить не тільки на мітингах та в ефірах, а й у судах. Публікація старого допису, фотографії Олексія Навального або навіть посилання на чуже відео може перетворитися на адміністративну справу, а невеликий штраф — на автоматичну заборону балотуватися протягом року. The Telegraph повідомив 8 серпня, що щонайменше 23 політики вже втратили можливість брати участь у виборах на тлі справ, пов’язаних із забороненою або «екстремістською» символікою. Незалежно підтвердити саме цифру 23 нам не вдалося. Водночас ще 20 липня Novaya Gazeta Europe підрахувала щонайменше 21 такий випадок; Meduza навела цей підрахунок із деталями. Чотирнадцять фігурантів були членами «Яблока», четверо — КПРФ, один представляв «Справедливу Росію», ще двоє були незалежними політиками. Найпомітніша риса цих справ — розрив між розміром покарання і політичним наслідком. У 18 із 21 задокументованого випадку йшлося про штраф від 1 000 до 2 000 рублів. Проте саме притягнення за статтею про «демонстрацію екстремістської символіки» позбавляє людину пасивного виборчого права на рік. Юридично це адміністративне стягнення; політично — виключення з конкретного виборчого циклу. Цей механізм добре видно на прикладі голови «Яблока» Миколи Рибакова. 28 липня Верховний суд РФ залишив у силі рішення нижчих інстанцій: штраф 1 500 рублів і річну заборону балотуватися. Справу відкрили через допис зі співчуттям після смерті Олексія Навального. На думку суду, в публікації містилася заборонена символіка. Сам Рибаков заявив, що оскаржуватиме рішення далі. Схожий результат отримав Олександр Шишлов, координатор федерального політкомітету «Яблока». Санкт-Петербурзький міський суд 15 липня відхилив його апеляцію і залишив штраф 1 500 рублів. Підставою став репост у Telegram інтерв’ю 2023 року. Партія стверджує, що щонайменше 13 її членів уже притягнули за цією статтею, а приблизно 40 її представників втратили можливість балотуватися з різних причин — від адміністративних справ до статусу «іноземного агента», вироків або перебування в СІЗО. Тиск не обмежується адміністративними протоколами. У червні заступника голови «Яблока» Максима Круглова засудили до семи років колонії через два дописи про загибель цивільних в Україні. Amnesty International назвала вирок покаранням за антивоєнні висловлювання і частиною ширшої кампанії проти партії перед думськими виборами. The Times у липні повідомила, що вісім членів «Яблока» перебувають за ґратами у справах, які видання вважає політично вмотивованими. Важливо, однак, відділити цей підтверджений тиск від неточного твердження про нібито можливе зняття всієї партії з федеральних виборів рішенням Верховного суду РФ. Станом на 9 серпня це не відповідає фактам. 29 липня Центральна виборча комісія РФ одноголосно зареєструвала федеральний список «Яблока» — у ньому залишилося 269 кандидатів. Верховний суд РФ розглядав персональну скаргу Рибакова. Окремі спори щодо списків відбуваються на регіональному рівні, зокрема в Санкт-Петербурзі та Карелії. Таким чином, нинішня кампанія виглядає не як одномоментна заборона партії, а як серія точкових рішень, що скорочують коло людей, здатних вести впізнавану опозиційну кампанію. До цього додаються інші інструменти — статус «іноземного агента», кримінальні справи, відмови в реєстрації окремих регіональних списків і вимоги до документів. Російська влада публічно не визнає ці процеси політичним переслідуванням. Натомість незалежні медіа і правозахисники пов’язують їх із прагненням максимально контролювати конкурентність виборів. Meduza раніше повідомляла, що в адміністрації президента РФ та «Єдиній Росії» непокояться через непередбачуваність суспільних настроїв. The Telegraph також ставить нинішній тиск у контекст війни, економічних труднощів і втоми частини суспільства. Для оцінки вересневих виборів важливим буде не лише результат партій, а й те, скільки кандидатів дійде до бюлетеня після всіх судових і адміністративних процедур. Саме на цьому рівні — між формальною реєстрацією партії та персональним усуненням її помітних представників — зараз проходить одна з головних ліній російської виборчої кампанії.