На заході Аргентини, біля Анд, технологічні підприємці перетворюють величезне ранчо на місце, яке має бути корисним і в мирний час, і під час великої міжнародної кризи. Wamani займає 32 тисячі гектарів у департаменті Сан-Карлос провінції Мендоса. Дістатися туди непросто: остання частина дороги проходить ґрунтовим і гравійним шляхом, хоча на території є власна злітна смуга.
У соцмережах Wamani вже назвали приватним «ковчегом мільярдерів». Реальна історія трохи складніша. Головний учасник проєкту — Мартін Варсавський, аргентинсько-іспанський технологічний підприємець. Він володіє 50% ранчо, решту часток мають п’ятеро друзів-співінвесторів. Financial Times називає серед них Алека Оксенфорда, співзасновника OLX, і Дена Любецкі, засновника Kind.
Не всі учасники є мільярдерами. Любецкі справді має такий статус, а статки Варсавського Financial Times оцінює приблизно у 700 мільйонів доларів. Саме тому заголовки про «мільярдерів» краще сприймати як вірусне узагальнення, а не точний опис кожного власника.
За два роки на Wamani побудували невеликі житлові споруди й геодезичні куполи, проклали внутрішні маршрути та облаштували авіасмугу. Є сонячна енергія, а офіційний сайт проєкту повідомляє про базову супутникову підключеність через Starlink. Власники збираються завести худобу, а у разі придбання додаткової землі — розглянути вирощування культур.
Найбільше уваги привернула цифрова частина плану. Варсавський розповів Financial Times, що команда вивчає можливість зберігати великі мовні моделі на локальних комп’ютерах із сонячним живленням. Якщо доступ до глобальних серверів зникне, такі системи могли б залишити власникам частину цифрових інструментів та інформації. Це поки не «власний інтернет» у звичному розумінні, а задум обмеженого локального середовища без хмари.
Ще одна популярна цифра — понад 10 мільйонів доларів інвестицій — теж потребує корекції. За словами Варсавського, співвласники витратили на проєкт майже 10 мільйонів. Будівництво продовжується, тому підсумкова сума може зрости, але нинішня публічна оцінка нижча за 10 мільйонів.
Wamani має й звичайне життя поза сценарієм катастрофи. Власники відпочивають там із сім’ями та друзями. Офіційний сайт уже просуває ранчо як місце для проживання, трекінгу, гірських велосипедів, кінних маршрутів та інших активностей. Там можна запитати доступність, а команда пропонує допомогу з трансферами й приватними рейсами. Financial Times пише, що власники також думають про Airbnb.
Тому фраза «потрапити можна лише за знайомством» не відповідає нинішній публічній моделі. Приватний статус ранчо зберігається, однак частину Wamani вже відкривають для туристичних гостей.
У найближчі роки головним питанням буде не те, чи настане сценарій, якого бояться власники. Важливіше, чи зможе Wamani справді стати автономним: виробляти достатньо енергії, мати стійке водопостачання, забезпечувати їжу й підтримувати локальні цифрові системи. Поки це проєкт у розвитку — реальний, дорогий і незвичний, але ще далеко не завершений «ковчег».