Україна вперше застосувала у бойових умовах власну тактичну балістичну ракету FP-7. Про це повідомив президент Володимир Зеленський, назвавши подію важливим кроком для українського оборонно-промислового комплексу. «Українська тактична балістична ракета FP-7. Перше бойове застосування», — написав він у Telegram, подякувавши за результат і зазначивши, що наступний етап — серійне виробництво. Де саме і по якій цілі було застосовано ракету, президент не уточнив.
За оцінками військових аналітиків, FP-7 має дальність близько 200 кілометрів. Ракету розробляє виробник Fire Point, який також працює над її версією як ракети-перехоплювача для європейської програми протиракетної оборони Freyja. Росія регулярно використовує балістичні ракети для ударів по українських цілях, тож поява власного далекобійного засобу в України має стратегічне значення.
Тим часом у Москві президент Росії Володимир Путін на політичному дискусійному форумі «Валдай» заявив, що Росія нібито була готова відновити переговори щодо України 21 вересня — наступного дня після виборів до Державної думи. За його словами, Київ ускладнив цей шлях ударами безпілотників під час виборчої кампанії. Путін стверджував, що по Москві було випущено понад 1600 дронів, а виборчі дільниці в інших регіонах Росії зазнавали безперервних атак. Водночас він наголосив, що Росія залишається готовою до переговорів і швидкого їх завершення — «але, звісно, на умовах, прийнятних для Російської Федерації, для нашого народу і для російського народу».
У Києві, серед західних союзників та міжнародних спостерігачів реальну готовність Москви до діалогу оцінюють скептично. Путін також заявив, що Україна помилилася, розраховуючи на розкол російського суспільства, і додав: «Помилятися може кожен. Але лише ідіот наполягає на помилці». Соціологічні дослідження останніх місяців фіксують зростання невдоволення політикою Кремля в Росії: значна частина населення хоче якнайшвидшого завершення війни проти України. Водночас в авторитарній системі Путіна відкритий спротив не допускається і може призводити до кримінального переслідування.
Окремо стало відомо, що Україна працює над урегулюванням дипломатичного непорозуміння з Південною Кореєю. Причиною стало публічне повідомлення президента Зеленського про передачу Сеулу двох військовополонених північнокорейських солдатів. Адміністрація президента Південної Кореї вимагає вибачень, наполягаючи на домовленій конфіденційності цієї операції. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в коментарі для порталу назвав ситуацію «дипломатичним непорозумінням», а не інцидентом, і висловив сподівання на її швидке вирішення. Північна Корея підтримує Росію у війні проти України, надіславши тисячі своїх військових.
На цьому тлі російські атаки на українські регіони не припиняються. За даними українського ядерного регулятора, російський безпілотник влучив у територію ядерної дослідницької установки в Києві та спричинив пожежу. Постраждалих немає, вогонь загасили. Малий реактор, який не працює з 2022 року, не пошкоджено, підвищення радіаційного фону не зафіксовано. Дослідницький реактор має потужність близько десяти мегават — приблизно одну соту від потужності звичайного енергетичного реактора. Ні Москва, ні Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) спочатку не коментували цей інцидент.
Від початку повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року під обстріли неодноразово потрапляли кілька українських атомних об’єктів, що посилило побоювання щодо можливої ядерної аварії. В Україні діють чотири атомні електростанції, зокрема найбільша в Європі. Крім того, російські війська атакували безпілотниками промислові об’єкти в Волгограді. За словами губернатора Андрія Бочарова, внаслідок атаки виникла пожежа в житловому будинку, одна людина постраждала. Вогонь загасили, але які саме об’єкти були ціллю, губернатор не уточнив. У Волгограді розташований великий нафтопереробний завод.