Кабінет міністрів України схвалив і направив до Верховної Ради три нові законопроєкти, які є частиною пакета, необхідного для залучення міжнародного фінансування та покриття дефіциту державного бюджету. Про це повідомив представник уряду, закликавши народних депутатів підтримати ініціативи та проголосувати за них якнайшвидше.
За словами представника, ситуація з наповненням бюджету залишається серйозною, тому ухвалення цих документів є критично важливим для фінансової допомоги. Законопроєкти стосуються роботи низки державних установ і підприємств, а також створюють умови для отримання зовнішнього фінансування.
Ухвалення цих трьох законопроєктів є частиною ширшого пакета, який Україна має виконати для отримання міжнародної фінансової підтримки. Дефіцит державного бюджету залишається значним, і без додаткових надходжень уряд не зможе повною мірою фінансувати видатки, зокрема соціальні та оборонні.
Паралельно з цим у Парламентській асамблеї Ради Європи запропонували механізм, який може дозволити передати Україні заморожені російські активи на підставі рішень Європейського суду з прав людини. Юридичний комітет ПАРЄ вважає, що ці активи потенційно можуть бути використані для виплати компенсацій Україні відповідно до рішень ЄСПЛ.
Комітет затвердив проєкт резолюції та рекомендацію, підготовлені на основі доповіді представника Великої Британії Тоні Вогана. У документі зазначається, що спрямування російських активів на компенсації Україні може бути законним контрзаходом і відповідати нормам міжнародного права.
У ПАРЄ нагадали, що ЄСПЛ уже визнав Росію відповідальною за серйозні порушення прав людини в межах війни проти України у двох міждержавних справах. Водночас конкретний розмір «справедливої компенсації» Україні суд поки не визначив. З огляду на масштаби збитків, завданих Україні внаслідок російської агресії, йдеться потенційно про мільярди, десятки або навіть сотні мільярдів євро.
Парламентарі закликали створити під егідою Ради Європи спеціальний фінансовий механізм, який дозволить спрямувати знерухомлені кошти російського центрального банку на виплату компенсацій Україні. У ПАРЄ також наголосили, що вихід Росії з Ради Європи не скасовує її відповідальності за порушення, які були скоєні до цього.
РФ перестала бути стороною Європейської конвенції з прав людини через пів року після виключення з Ради Європи, однак рішення ЄСПЛ щодо попередніх порушень продовжують діяти. «Це зобов'язання у межах міжнародного права не зменшується з часом і не може бути скасоване внутрішнім законодавством РФ», — зазначили в комітеті.
Крім того, комітет ПАРЄ закликав національні органи влади забезпечити можливість для інших позивачів у справах проти Росії розпочати юридичні процедури для отримання належних їм компенсацій, якщо Москва відмовляється їх виплачувати. Також парламентарі запропонували створити відкритий перелік осіб, яких визнали причетними до масштабних порушень прав людини та які досі не були притягнуті до відповідальності.
Пропозицію юридичного комітету ПАРЄ мають розглянути на засіданні 30 вересня. Нагадаємо, що минулого року ЄСПЛ по двох справах схвалив безпрецедентні рішення, якими підтверджено численні злочини РФ. У липні 2025 року Європейський суд з прав людини визнав РФ відповідальною за порушення прав людини в Україні та збиття рейсу MH17. Це наймасштабніше засудження агресора в історії.