Роберт Берк, відомий під псевдонімом «Голий ковбой», уже понад двадцять років заробляє на життя вуличними виступами на Таймс-сквер у Нью-Йорку. 55-річний мешканець Куїнсу розповів, що його середній річний дохід становить близько 150 тисяч доларів. Основне джерело заробітку — виступи перед туристами в незмінному образі: ковбойські чоботи, капелюх і спідня білизна.
Вуличні перформанси — не єдине джерело прибутку Берка. Він також продає сувенірну продукцію, записує персоналізовані відеозвернення на замовлення, бере участь у різноманітних заходах і ліцензує свій упізнаваний образ. Такий підхід дозволяє йому диверсифікувати доходи та підтримувати стабільний фінансовий потік незалежно від сезонних коливань туристичного потоку.
У межах програми «The Pay Check» Берк детально розповів, як розподіляє свої кошти. Він окремо зупинився на витратах на житло та комунальні послуги, транспорт, харчування та закупівлю продуктів. Окрему увагу приділено витратам на спосіб життя та дозвілля, а також на здоров'я й страхування. Крім того, він поділився інформацією про борги, заощадження та інвестиції.
Життя в Нью-Йорку, одному з найдорожчих міст США, вимагає ретельного планування бюджету. Берк зазначив, що місто має свої специфічні витрати та особливості, які впливають на фінансові рішення. Попри високий дохід, він наголошує на важливості контролю за витратами та розумного управління грошима.
Історія Берка демонструє, як нетрадиційна професія може забезпечувати стабільний дохід у великому місті. Вуличний перформер зумів перетворити свій образ на впізнаваний бренд, який приносить прибуток не лише від виступів, а й від супутніх комерційних активностей. Це приклад того, як особистий бренд і підприємницький підхід можуть поєднуватися навіть у сфері вуличного мистецтва.
Берк мешкає в Куїнсі та продовжує виступати на Таймс-сквер, яка залишається одним із найпопулярніших туристичних місць світу. Його досвід показує, що навіть у конкурентному середовищі можна знайти свою нішу та побудувати стійку фінансову модель. Водночас він наголошує, що життя у Нью-Йорку вимагає дисциплінованого підходу до грошей і постійного балансування між доходами та витратами.