Wireva

Фейкові збори в соцмережах: як крадуть фото, ім’я і донати

Схема працює швидко: знайти військового або волонтера, скопіювати фото, зробити десятки акаунтів і підставити свої реквізити. Кіберполіція фіксувала мільйонні збитки.

Матеріал підготовлено за допомогою ШІ під редакційною відповідальністю Haydamax OÜ.

У стрічці фейковий збір часто виглядає так само, як справжній. Фото військового, короткий текст про термінову потребу, номер картки, кілька десятків поширень. Шахраєві не треба переконувати кожного особисто — достатньо вбудуватися у звичний формат, у якому українці щодня бачать прохання про допомогу.

У січні 2025 року кіберполіція повідомила про групу з трьох підозрюваних, які, за даними слідства, створили десятки фейкових акаунтів у популярних соцмережах. Для цих сторінок використовували фотографії документів українських військовослужбовців, знайдені у відкритих джерелах. Потім публікували оголошення про збори нібито на потреби цих військових. Слідство заявило про понад 2,5 мільйона гривень привласнених донатів.

Для користувача схема небезпечна тим, що окремі деталі можуть бути справжніми. Військовий на фото реально існує. Підрозділ може бути реальним. Потреба в дронах або автомобілі теж звучить правдоподібно. Неправдивим залишається головне — зв’язок між історією і реквізитами, на які пропонують переказати гроші.

Кіберполіція описувала ще один випадок 2024 року. Чоловік запускав збір на лікування нібито пораненої захисниці, використавши фотографію реальної військовослужбовиці та фотографію іншої жінки з ампутаціями, яка постраждала ще до війни. Їх видавали за одну людину. За даними поліції, таким способом було отримано майже 300 тисяч гривень. Це класичний приклад того, як кілька правдивих зображень збирають у неправдиву історію.

Ще простіший варіант — клон відомої сторінки. На Одещині поліція повідомляла про підозрюваного, який створив профіль, схожий на сторінку відомого волонтера. Адреса відрізнялася зайвим символом. Жінка, яка думала, що замовляє через знайомого волонтера спорядження для військових, за два тижні переказала понад мільйон гривень.

У Telegram та інших месенджерах перевірка ускладнюється швидкістю пересилання. Пост може пройти через десятки каналів і чатів, а читач бачить уже не автора, а скриншот або переслане повідомлення. Тому правило «довіряю каналу» недостатнє. Потрібно перейти до першоджерела збору, знайти старі публікації, звірити реквізити з попередніми та перевірити, чи підтверджує потребу сам отримувач.

МВС радить окремо перевіряти фото через пошук зображень, дивитися звіти про попередні збори й підтвердження партнерств. Якщо збір веде знайома людина, а реквізити раптом змінилися, варто написати їй іншим каналом. Якщо сторінка фонду веде на сайт, адресу сайту треба перевірити буквально посимвольно: клони часто тримаються на одній зайвій літері, крапці або схожому домені.

Не менш важливо розділяти донат і доступ до банку. Для переказу грошей одержувачу не потрібні ваш CVV, пароль, код із SMS або підтвердження входу в банківський застосунок. Прохання надати ці дані — сигнал зупинитися незалежно від того, наскільки переконливо виглядає збір.

Соцмережі дали волонтерам величезну швидкість, але ту саму швидкість отримали шахраї. Захист теж має бути швидким: хвилина на профіль, хвилина на реквізити, хвилина на старий звіт. Цього іноді достатньо, щоб побачити різницю між допомогою військовому і сторінкою, яка лише позичила його обличчя.

Same event, other desks

Story file →