Найуспішніший фейковий волонтер у соцмережі може майже нічого не вигадувати. Йому достатньо знайти людину, якій уже довіряють, скопіювати фотографії, опис профілю, старі дописи й стиль спілкування. Далі змінюється одна деталь — адреса сторінки, номер картки або посилання — і чужа репутація починає працювати на шахрая.
У травні 2024 року поліція Одещини описала саме таку історію. Жителька Одеси вважала, що листується з відомим волонтером і купує через нього обладнання для військових. Підроблена сторінка була дуже схожа на справжню, а адреса профілю відрізнялася зайвим символом. За два тижні жінка переказала понад мільйон гривень. Правоохоронці встановили підозрюваного та повідомили йому про підозру у шахрайстві.
Це не поодинокий формат. У січні 2025 року кіберполіція повідомила про трьох підозрюваних, які, за даними слідства, створили десятки фейкових акаунтів у кількох соцмережах. Для правдоподібності використовували фотографії документів українських військових з відкритих джерел. На сторінках з’являлися збори нібито на потреби цих військовослужбовців. Слідство оцінювало суму привласнених донатів більш ніж у 2,5 мільйона гривень.
Технологічно така схема проста, бо соцмережі не створювалися як реєстр благодійників. Аватар можна завантажити повторно, ім’я — написати так само, допис — скопіювати, а фотографію документа — обрізати так, щоб вона виглядала переконливо на екрані телефона. Людина бачить знайомий образ і часто не перевіряє URL, дату створення сторінки, історію публікацій чи зв’язки з іншими профілями.
Особливу роль відіграють викрадені фотографії. Кіберполіція наводить випадок 2024 року, коли чоловік публікував фейковий збір на лікування нібито пораненої військової. Для історії використали фото реальної військовослужбовиці та іншої жінки з ампутаціями, яка постраждала ще до війни. Їх видавали за одну людину. За даними поліції, таким способом було отримано майже 300 тисяч гривень.
Тому перевіряти треба не лише текст, а цифровий контекст. Зворотний пошук зображення показує, чи з’являлася фотографія раніше в іншій історії. Пошук точного імені разом із ключовими словами збору може вивести на справжній профіль. Старе листування допомагає звірити реквізити. А якщо людина відома, краще зайти на її сторінку через стару підписку, офіційний сайт або посилання від організації, з якою вона співпрацює.
МВС у 2026 році радило окремо перевіряти звіти про попередні збори, заявлені партнерства і реєстраційні дані благодійних фондів. Для фізичної особи корисно подивитися, чи є послідовна історія роботи, а для фонду — чи збігаються назва, код, адреса і керівництво. Один зелений значок або красивий дизайн не замінює цих перевірок.
Є ще одна ознака, яка часто працює проти шахрая: поспіх. Клонована сторінка живе доти, доки її не помітили справжній волонтер, підписники або модерація платформи. Тому шахраю вигідно тиснути на емоції — «залишилося кілька годин», «переказуйте негайно», «потрібно закрити зараз». Терміновість може бути реальною, але вона не скасовує можливості витратити хвилину на звірення реквізитів.
У цифровому волонтерстві найціннішим активом є не сторінка, а довіра до імені. Саме тому її крадуть так само, як пароль або номер картки. Простий захист — сприймати кожен новий реквізит як нову інформацію, яку треба підтвердити, навіть якщо аватар і ім’я здаються давно знайомими.