Війна зробила волонтерство одним із найпомітніших проявів взаємодопомоги в Україні. Разом із цим з’явився і простір для мімікрії: людина може вдягнути хакі, повісити нашивку, показати посвідчення, поставити скриньку для готівки або створити сторінку з фотографіями військових — і за кілька секунд отримати кредит довіри, на який справжні волонтери працюють роками.
Один із показових епізодів стався в Києві у жовтні 2023 року. На Майдані Незалежності представники благодійної організації у камуфляжі збирали внески у перехожих. Після конфлікту з ветераном та активістом поліція доставила трьох людей до відділку. Самі збирачі казали, що не служили, а військовий одяг отримали від фонду. Поліція перевіряла обставини в межах провадження за статтею про шахрайство. Водночас на їхньому одязі, за даними Суспільного, не було шевронів конкретної військової частини. Це важлива межа: незвичний вигляд або камуфляж самі по собі не доводять злочину, але й не підтверджують легітимності збору.
Схожа логіка працює онлайн, де форму замінює чужий цифровий образ. У січні 2025 року кіберполіція повідомила про трьох підозрюваних із Черкащини. За версією слідства, вони створили десятки фейкових акаунтів у популярних соцмережах, використовували фотографії документів українських військовослужбовців, знайдені у відкритих джерелах, і просили гроші нібито на потреби цих військових. Сума, яку правоохоронці пов’язують зі схемою, перевищила 2,5 мільйона гривень.
Ще один рівень мімікрії — не просто образ, а документи. У березні 2024 року в Києві затримали двох чоловіків, яких слідство підозрювало в тому, що вони надсилали благодійним організаціям запити нібито від військових частин. Правоохоронці заявляли про підроблені печатки, листи та використання військового одягу. Після отримання тактичного й медичного спорядження чоловіки, за версією слідства, оформлювали акти та робили спільні фото, які мали створювати враження завершеної передачі. Справжня військова частина повідомила благодійникам, що такого запиту не надсилала і допомоги не отримувала. Слідство говорило про сім епізодів приблизно на 1,7 мільйона гривень.
Найнебезпечніше у таких схемах — те, що вони експлуатують нормальні реакції людини. У воєнний час прохання «на дрон», «на евакуаційне авто» або «на лікування» не виглядає екзотично. Камуфляж, посвідчення чи фото з військовим підсилюють відчуття терміновості. Саме тому перевірка має стосуватися не зовнішності, а ланцюга відповідальності: хто збирає, для кого, на які реквізити, де попередні звіти і чи може підрозділ або отримувач підтвердити потребу.
МВС у 2026 році окремо попередило про фейкові збори, підроблені сайти й викрадені фото. Радять перевіряти попередню діяльність людини або фонду, шукати підтвердження партнерств на офіційних сторінках, дивитися звіти і не передавати невідомим повні дані банківської картки. Якщо збір веде знайома людина, але повідомлення виглядає нетипово, краще зв’язатися з нею іншим каналом.
Показовий випадок на Тернопільщині у червні 2026 року демонструє, що мімікрія може бути дуже персональною. За даними поліції, чоловік прийшов до 78-річної матері військового, який зник безвісти, представився волонтером і показав посвідчення. Він запевнив, що її син нібито знайшовся та лікується на окупованій території, після чого попросив гроші на лікування. Жінка віддала 70 тисяч гривень, дві тисячі доларів і передачу. Чоловікові повідомили про підозру у шахрайстві та обрали тримання під вартою з можливістю застави.
Ці історії мають спільну деталь: шахрайство починається не з банківського переказу, а з побудови правдоподібного образу. Тому ані хакі, ані шеврон, ані посвідчення, ані навіть фотографія біля військових не можуть бути фінальною відповіддю на запитання, кому ви віддаєте гроші. Надійніший маркер — прозорий маршрут допомоги, який можна перевірити до донату і побачити після нього.