У понеділок Непал прожив офіційний день жалоби за жертвами повені 26 серпня. Державні установи приспустили прапори, а багато родин завершували традиційний 13-денний період жалоби. Та для тисяч людей ця дата не стала завершенням — їхні близькі досі вважаються зниклими безвісти.
За останніми даними Associated Press, у Непалі й Тибеті разом загинули понад 1 300 людей, а близько 5 000 залишаються зниклими, серед них іноземці. Масштаб трагедії досі уточнюють, оскільки частина гірських районів важкодоступна, а списки загиблих і зниклих змінюються після нових знахідок та ідентифікацій.
Особливу увагу рятувальники зосередили на 12 гідроенергетичних проєктах у Непалі. Приблизно 900 працівників цих об’єктів не знайдені, а близько 500, за оцінками влади, могли опинитися в тунелях. Це не підтверджений список людей під землею, а робоча оцінка, що визначає напрямок пошуку.
Складність операції створює сама географія. Повінь пошкодила дороги й мости, засипала входи до тунелів мулом, камінням та уламками. Непальське МЗС повідомляє про масштабні руйнування будинків, транспортної мережі, гідроенергетики та іншої критичної інфраструктури в районах Расува, Нувакот і Дхадінг.
Водночас кілька рятувальних операцій дали родинам надію. У п’ятницю двох непальських працівників живими витягли з тунелю Trishuli 3A через дев’ять днів після повені. У суботу врятували китайського працівника з іншого гідроенергетичного тунелю. Непальським службам допомагають фахівці з Індії, Китаю, Південної Кореї та США.
У столиці невизначеність переросла у відкритий протест. Родичі зниклих працівників прийшли до урядового кварталу в Катманду, вимагаючи прискорити пошуки й надати більше інформації про роботи на конкретних об’єктах. Для них кожен новий порятунок є доказом того, що пошук не можна зупиняти лише через те, що минуло багато днів.
У Непалі, де більшість населення сповідує індуїзм, 13-й день має окреме ритуальне значення. Традиційно родини завершують ним період жалоби та моляться за душу померлого. Коли тіла немає, ритуал стає особливо складним. Деякі сім’ї зниклих уже провели символічні похорони, не маючи змоги здійснити традиційну кремацію.
Повінь, за попередньою оцінкою, могла бути спричинена обвалом льодовика в Гімалаях. Остаточна реконструкція причин ще потребує часу, однак наслідки вже показали вразливість гірських долин, де поруч розташовані громади, дороги, мости та великі енергетичні проєкти.
Після національного дня жалоби Непал переходить не до завершення, а до нового етапу трагедії: довгого пошуку людей, відновлення інфраструктури та встановлення того, чи можна було швидше дістатися до заблокованих тунелів. Для багатьох родин найважливіше рішення ще не ухвалене — його мають принести рятувальники, коли дістануться до останніх недоступних ділянок.