Тристоронні переговори за участю України, США та Росії мають відбутися в Абу-Дабі. Це перша така зустріч за кілька місяців. Порядок денний охоплює гарантії безпеки для України, припинення ударів по енергетичних об’єктах, відновлення коридору для експорту зерна, обмін військовополоненими та можливу зустріч лідерів. Формально головним питанням залишаються гарантії, однак саме їх змістове наповнення поки що викликає найбільше запитань у всіх учасників.
До переговорів долучаться європейські учасники: радники від Європейського союзу, НАТО, Франції, Німеччини та Великої Британії. Їхня присутність посилює роль Європи в питаннях безпеки, які раніше обговорювалися переважно між Вашингтоном і Москвою. Водночас позиція США, за оцінками спостерігачів, стала слабшою після того, як партія президента Дональда Трампа програла проміжні вибори до Конгресу 3 листопада. Це впливає на внутрішні політичні обмеження адміністрації, які безпосередньо стосуються переговорного простору.
Російська делегація, за повідомленнями, включатиме Володимира Мединського, Сергія Рябкова, Миколу Галузіна та офіцерів Генерального штабу. Москва називає гарантії безпеки своїм пріоритетом, але наполягає, щоб вони були взаємними, тобто поширювалися і на Росію. Трамп заявляв, що велика угода про завершення війни можлива, однак деталей не надав, і жодних конкретних параметрів домовленості публічно не озвучено.
Зять Трампа Джаред Кушнер окреслив п’ять напрямів співпраці у сфері безпеки, побудованих приблизно за зразком Ради Росія–НАТО. За інформацією джерел, деякі держави НАТО ставляться до цих ідей зі скепсисом, зокрема через непевність щодо ролі Альянсу та відсутність чітко прописаних механізмів. Окремий блок переговорів стосується гуманітарних питань. Зокрема, обговорюється евакуаційна місія з Олешок, яку пов’язують із Мелані Трамп. Планується її розширення на Херсонську область.
Аналітики сумніваються, що операції такого типу можна масштабувати, адже Росія блокує міжнародний доступ до окупованих територій. Це ускладнює перевірку умов і безпеки евакуйованих. Нерозв’язаним лишається питання цивільних жінок, які перебувають у полоні. Для Києва саме гуманітарний напрям часто є найбільш відчутним, адже стосується конкретних людей, а не загальних політичних формул.
Паралельно в Конгресі США внесено двопартійний законопроєкт, який мав би заборонити корупційні угоди з російською нафтою. Ініціатива поєднує представників обох партій, що свідчить про певну міжпартійну згоду щодо санкційного тиску на російський енергетичний сектор. Демократи, зі свого боку, планують розслідування зовнішньої політики адміністрації Трампа та сімейного бізнесу. Під прицілом опиняються Кушнер і спеціальний посланець Стів Віткофф, чиї ділові зв’язки викликають питання щодо конфлікту інтересів.
Окремо в Конгресі ініційовано процедуру імпічменту міністра оборони Піта Гегсета. Її започаткував конгресмен Томас Масі. Трамп заявив, що підтримуватиме Гегсета попри цю ініціативу, що одразу задає напругу між виконавчою та законодавчою гілками влади. Аналітики не бачать найближчим часом змін у політиці США щодо Росії чи України. Майбутня зустріч Трампа, Сі Цзіньпіна і Путіна може опосередковано вплинути на перебіг війни, хоча прямого зв’язку з переговорами в Абу-Дабі поки не встановлено.