Закриті переговори свідчать, що Україна і Росія демонструють певну гнучкість щодо контролю над східними територіями, хоча жодна зі сторін не визнала своїх вимог публічно. Про це повідомляє BBC з посиланням на джерела, знайомі з ходом перемовин.
Тристоронні переговори США, України та Росії мають відбутися в Абу-Дабі 10–11 листопада. Це перший тристоронній раунд від лютого. За даними співрозмовників видання, американська сторона не очікує, що ці зустрічі призведуть до остаточної мирної угоди. Повідомляється також, що питання припинення вогню в порядку денному, за інформацією The New York Times, не стоїть.
Ключовим предметом суперечки залишається Донецька область, значна частина якої перебуває під російською окупацією. Росія вимагає, щоб Україна вивела війська з решти донбаського регіону, який ще контролює. Україна, своєю чергою, хоче зафіксувати лінію фронту, щоб зберегти за собою ключові оборонні рубежі. Жодна зі сторін поки що не відмовилася від своїх вимог на публічному рівні, тож реальний масштаб можливих поступок залишається невідомим.
Позицію Вашингтона висловив один з американських посадовців: територіальне питання не можна врегулювати, доки не буде погоджено архітектуру безпеки після війни. За його словами, територіальні та безпекові питання пов’язані між собою, і закрити одне без іншого неможливо. Дональд Трамп, зі свого боку, заявив, що форма України з територіальної точки зору може дещо відрізнятися від нинішньої. Таким чином, позиція адміністрації США прямо пов’язує долю Донбасу з гарантіями, які ще не визначені.
Держсекретар Марко Рубіо наголосив, що Україна має відчувати себе в безпеці, однак гарантії мають бути прийнятними і для Росії. Саме це поєднання вимог стало одним із головних викликів для переговорників. Самі гарантії поки що обговорюються лише концептуально, остаточного плану немає. Серед можливих варіантів згадуються американські гарантії, частково подібні до статей 4 і 5 Договору НАТО, де агресія проти одного члена розглядається як агресія проти всіх. Водночас ратифікація будь-якого договору, за словами посадовців, буде непростою, адже потребуватиме внутрішньополітичної підтримки в США.
Серед запропонованих механізмів – консультації з питань безпеки, лінії кризового зв’язку та взаємні кроки деескалації, які мали б знизити ризик випадкових зіткнень. Також порушувалося питання відновлення Ради НАТО–Росія, яка фактично не працює з 2022 року, коли Альянс припинив діалог із Москвою після повномасштабного вторгнення. Її відновлення стало б формальним каналом комунікації, якого зараз бракує.
Україна та Європа наполягають на участі європейських країн у переговорах, адже питання безпеки на континенті безпосередньо стосується ЄС. США, за повідомленнями, планують перейти до багатостороннього формату, до якого увійдуть європейці. Водночас, як пишуть джерела, Росія має негативне ставлення до європейських держав, що може ускладнити такий формат. Урсула фон дер Ляєн закликала залучити НАТО і ЄС до обговорення європейської безпеки, наголосивши, що без Європи домовленості не будуть повними.
Залишаються невизначеними три речі: чи перетвориться приватна гнучкість сторін на публічні поступки, яким буде зміст і юридична форма можливих гарантій безпеки, а також чи погодиться Росія на запропоновану архітектуру безпеки. Наступний раунд переговорів має показати, наскільки реалістичні ці варіанти, і чи зможуть учасники зблизити позиції, які досі залишаються протилежними.