Головне: The Atlantic пише, що США досі безоплатно передають Україні розвіддані для ударів по російських військах і по енергетичних об’єктах усередині Росії. Це не означає, що Вашингтон оприлюднив список цілей або визнав участь у кожному ударі. Йдеться про повідомлення американського видання з посиланням на джерела.
Чому новина виглядає правдоподібною? Бо подібна політика вже з’являлася в публічному полі раніше. У жовтні 2025 року Reuters із посиланням на двох американських посадовців повідомив: США вирішили передавати Україні дані щодо дальніх енергетичних цілей у Росії. Серед об’єктів у матеріалі фігурували НПЗ, трубопроводи та електростанції.
Далі — ще сильніше підтвердження. У лютому 2026 року сенатор Джеррі Моран заявив у Сенаті, що США справді розширили обмін розвідданими попереднього жовтня, щоб допомагати Україні визначати енергетичні цілі глибоко в Росії. Тобто сам напрям співпраці не є новою чуткою.
Що тоді нового у The Atlantic? Видання стверджує, що така підтримка триває зараз і залишається безоплатною для України. Також журнал називає людину, яка нібито відіграла важливу роль у збереженні цієї політики, — директора ЦРУ Джона Реткліффа. Він очолює агентство з січня 2025 року.
За словами джерел The Atlantic, Реткліфф показує Дональду Трампу дані про великі втрати російських військ і таким чином переконує президента в результативності українського опору. Видання додає барвисту деталь: нібито це відбувається навіть під час гри в гольф. Тут важливо не перебільшувати — незалежного підтвердження саме цієї приватної сцени немає.
А що з цифрою «понад 40 тисяч втрат на місяць»? Український Генштаб повідомив, що в липні російські сили втратили 42 860 осіб. Це не лише загиблі: до оцінки входять поранені, зниклі безвісти та полонені. Липень став першим місяцем 2026 року вище 40 тисяч, а середній показник за рік був близько 34 тисяч. Тож формулювання The Atlantic стосується останнього високого місяця.
Україна паралельно продовжує дальні удари по російських нафтових об’єктах. Associated Press 6 серпня повідомило про атаки на НПЗ у Башкортостані й Ярославській області. Київ пояснює цю кампанію прагненням послабити російську воєнну економіку і створити додаткові витрати для держави, яка фінансує вторгнення.
Але енергетика — не автоматична військова ціль. Міжнародний комітет Червоного Хреста нагадує: електростанції, паливні мережі та інша інфраструктура в принципі є цивільними об’єктами. Атакувати їх можна лише тоді, коли конкретний об’єкт реально сприяє військовим діям і його знищення дає визначену військову перевагу. Просто бажання послабити економіку противника для цього недостатньо.
Це правило важливе для обох сторін війни. ООН у червні описала систематичні російські удари по українській енергетиці взимку 2025–2026 років, які спричиняли масштабні відключення світла й тепла. У тому ж звіті зафіксовані українські атаки на енергетичну інфраструктуру Бєлгородської області. Місія наголосила на фундаментальних принципах гуманітарного права.
Отже, коротка версія така. Так, є серйозні підстави вважати, що США допомагають Україні розвідданими для дальніх ударів — це підтверджувалося раніше Reuters і американським сенатором. The Atlantic додає, що підтримка триває й зараз без прямої оплати. А ось точний склад пакетів, конкретні цілі та історія про гольф залишаються закритою частиною, яку ми знаємо лише зі слів джерел видання.