Сполучені Штати продовжують безоплатно передавати Україні розвідувальну інформацію, яка може використовуватися для ударів не лише по російських військових позиціях на окупованій території України, а й по енергетичній інфраструктурі всередині Росії. Про це 9 серпня повідомив The Atlantic, посилаючись на американські та українські джерела.
У матеріалі йдеться про так звані targeting packages — комплекс даних, який допомагає визначати, перевіряти й уражати конкретні цілі. Видання називає розвідку фактично єдиним видом американської підтримки, який, за словами його співрозмовників, Вашингтон і далі надає Україні без прямої оплати. Водночас точний обсяг нинішньої співпраці засекречений, а Білий дім або ЦРУ не оприлюднювали детального переліку таких пакетів.
Сам напрям не з’явився сьогодні. Ще в жовтні 2025 року Reuters із посиланням на двох американських посадовців повідомляв, що США вирішили передавати Україні розвіддані щодо дальніх енергетичних цілей у Росії. Тоді серед потенційних об’єктів у медіаповідомленнях називали нафтопереробні заводи, трубопроводи та електростанції. Ідея полягала в тому, щоб підвищити здатність України бити по інфраструктурі, пов’язаній із доходами та воєнною економікою Росії.
У лютому 2026 року цей напрям уже публічно згадував американський сенатор-республіканець Джеррі Моран. У виступі до четвертої річниці повномасштабного вторгнення він заявив, що Сполучені Штати розширили обмін розвідданими попередньої осені, аби допомагати Україні визначати енергетичні цілі глибоко на російській території. Моран також говорив про зняття обмежень на дальність застосування окремих видів озброєнь.
Новий матеріал The Atlantic додає до цієї історії персональний вимір. Видання пов’язує збереження політики з директором ЦРУ Джоном Реткліффом, який очолює агентство з січня 2025 року. За версією джерел журналу, Реткліфф переконує Дональда Трампа, демонструючи йому дані про великі втрати російських сил. Окрема деталь про те, що такі розмови нібито відбуваються під час гри в гольф, походить із закритих джерел The Atlantic і незалежно не підтверджена.
У цьому ж місці варто точніше читати цифру «понад 40 тисяч на місяць». The Atlantic посилається на дані про російські втрати на полі бою. За оцінкою Генерального штабу України, у липні 2026 року російські сили втратили 42 860 осіб — убитими, пораненими, зниклими безвісти та полоненими. Це був перший місяць року вище позначки 40 тисяч; середній показник за 2026 рік, за тими самими українськими даними, становив близько 34 тисяч на місяць. Тобто йдеться не про підтверджену постійну середню величину понад 40 тисяч і не лише про загиблих.
Паралельно сама кампанія українських ударів углиб Росії триває. Associated Press 6 серпня повідомляло про удари по нафтових об’єктах у Башкортостані та Ярославській області. Київ описує таку кампанію як спосіб зменшити можливості Росії фінансувати та забезпечувати війну. Для України це також спроба компенсувати асиметрію: російські ракети й дрони регулярно вражають українські міста та критичну інфраструктуру.
Однак енергетичний характер цілей створює окрему правову межу. Міжнародний комітет Червоного Хреста наголошує, що енергетична інфраструктура в принципі є цивільною. Вона може стати законною військовою ціллю лише тоді, коли конкретний об’єкт ефективно сприяє військовим діям і його ураження дає визначену військову перевагу. Навіть у такому разі діють вимоги пропорційності та запобіжних заходів. Саме тому з повідомлення про розвіддані не можна автоматично робити висновок про правовий статус кожного удару: він оцінюється окремо за обставинами конкретної атаки.
Отже, основа нового повідомлення має підтверджений попередній контекст: Вашингтон уже визнавав на політичному рівні розширення розвідувальної підтримки для ударів по цілях у Росії. Нове й поки недоступне для незалежної перевірки — твердження The Atlantic про точний нинішній формат безоплатних пакетів і внутрішню роль Реткліффа у збереженні цієї політики.