Сполучені Штати продовжують безоплатно надавати Україні розвідувальну інформацію для ударів по російських військових позиціях і енергетичній інфраструктурі на території Росії. Про це 9 серпня написав The Atlantic, посилаючись на співрозмовників з американського й українського боку.
Видання використовує поняття targeting packages — пакети даних, які можуть допомагати у виборі та перевірці конкретних цілей. Детальний склад таких пакетів не розкривається. Через секретний характер розвідувальної співпраці неможливо незалежно встановити, які саме об’єкти входять до нинішніх переліків або яка частина українських операцій спирається на американську інформацію.
Водночас сам напрям допомоги підтверджувався раніше. Reuters у жовтні 2025 року повідомив із посиланням на двох чиновників США, що Вашингтон вирішив передавати Києву розвіддані про дальні енергетичні цілі в Росії. У повідомленні згадувалися нафтопереробні заводи, трубопроводи та електростанції.
Ще одне підтвердження пролунало в лютому 2026 року від сенатора Джеррі Морана. У промові в Сенаті він заявив, що США розширили обмін розвідданими восени 2025 року, щоб допомагати Україні визначати енергетичні цілі глибоко в Росії. Моран також згадував про зняття обмежень щодо дальності для окремих видів зброї.
The Atlantic тепер додає, що політика зберігається, і пов’язує її з директором ЦРУ Джоном Реткліффом. Він очолює агентство з січня 2025 року. За словами джерел журналу, Реткліфф нібито переконує президента Дональда Трампа цифрами російських втрат на полі бою. Видання описує навіть розмови під час гри в гольф, але ця деталь не має окремого публічного підтвердження.
Число втрат у матеріалі також потребує пояснення. За оцінкою Генштабу України, у липні 2026 року російські сили втратили 42 860 осіб. Ця категорія включає загиблих, поранених, зниклих безвісти й полонених. Липень став першим місяцем року, коли показник перевищив 40 тисяч. Середнє за 2026 рік, за українською статистикою, становило близько 34 тисяч на місяць.
На практиці українська кампанія проти енергетичних об’єктів триває. Associated Press 6 серпня повідомило про удари по НПЗ у Башкортостані та Ярославській області. Українська сторона пов’язує такі атаки з прагненням послабити російську воєнну економіку та змусити Москву витрачати більше ресурсів на захист і відновлення.
У цій темі важливо не змішувати стратегічний задум із міжнародним правом. За роз’ясненням МКЧХ, енергетична інфраструктура за загальним правилом є цивільною. Конкретний об’єкт може стати військовою ціллю лише тоді, коли він фактично робить внесок у воєнні дії, а його ураження дає конкретну військову перевагу. Навіть у такому разі діють правила пропорційності й запобігання надмірній шкоді цивільним.
ООН у звіті від 29 червня зафіксувала систематичні російські удари по українській енергетиці взимку 2025–2026 років. Вони спричиняли тривалі відключення електрики та тепла, впливали на водопостачання, лікарні й школи. Місія також повідомила про українські удари по енергетичних об’єктах у Бєлгородській області та наголосила на необхідності дотримання правил ведення бойових дій усіма сторонами.
Таким чином, нова публікація The Atlantic має сильний підтверджений фон: політика обміну даними для дальніх енергетичних цілей існувала й була публічно згадана американським сенатором. Але твердження про те, що саме сьогодні надається безоплатно, які цілі входять до пакетів і яку особисту роль відіграє Реткліфф, залишаються частиною журналістського розслідування, а не повністю відкритої державної програми.