Акрам Село, один з організаторів протестного руху «Gen Z regelt», у великому інтерв'ю розповів про ворожість, з якою стикаються учасники ініціативи, і про свою зростаючу тривогу через можливе загострення конфлікту. Його ім'я значиться в імпресумі вебсайту руху, а сам він називає себе абітурієнтом.
У розмові Село описує, як молодь, яка виходить на протести, отримує критику і anfeindungen від різних сторін. Він пояснює, що для багатьох учасників це стає серйозним випробуванням, адже йдеться не лише про публічні дискусії, а й про особисту безпеку та настрій у суспільстві. Саме занепокоєння щодо того, що конфлікт може перерости в більш жорсткі форми протистояння, він назвав одним із головних мотивів своєї участі в організації та водночас причиною, чому він говорить про ризики відкрито.
Окремо Село звертає увагу на образ, який використовує для пояснення позиції молоді: за його словами, кожен з них почувається як білка, яка намагається знайти своє місце і зберегти те, що вважає важливим, у ситуації постійної невизначеності. Ця метафора, за його словами, відображає не лише власний досвід, а й настрої багатьох однолітків, які відчувають тиск з боку старших поколінь, політичних дискусій і медійного інформаційного простору.
Розмова також торкається того, як рух «Gen Z regelt» сприймають у суспільстві та які цілі він ставить перед собою. Село наголошує, що ініціатива прагне говорити від імені молоді й бути почутою в дискусіях про майбутнє країни. Водночас він визнає, що шлях до діалогу ускладнює атмосфера взаємних звинувачень, у якій будь-яка публічна позиція швидко піддається критиці.
Для читачів, які стежать за подіями в Німеччині, інтерв'ю є прикладом того, як молодіжні рухи шукають свій голос і водночас стикаються з реакцією оточення. Повний текст розмови опублікований у розділі «Feuilleton» Frankfurter Allgemeine Zeitung.