Компанії сподіваються, що ШІ-агенти скоротять час на рутинні завдання, однак внутрішні дані компанії Anthropic свідчать про інше: разом із заощадженням з’являються сім нових видів витрат. Йдеться про зростання обсягу результатів, додаткове управлінське навантаження та розподіл уваги співробітників. Для керівників це означає необхідність переглядати організацію роботи, а не просто додавати нові інструменти.
За даними Anthropic, агенти здатні багаторазово збільшувати обсяг продукції, але кожен додатковий результат потребує перевірки, узгодження та прийняття рішень. Частина часу, який мав би вивільнитися, знову витрачається на координацію. Так само зростає потреба в контролі за роботою автоматизованих систем, і це саме собою стає окремим управлінським завданням. Саме ці приховані витрати, за логікою дослідження, найчастіше залишаються поза увагою при впровадженні автоматизації, адже в розрахунках ефективності враховується економія часу, а не нові обов’язки людей.
Ширший контекст показує, що зміни стосуються і ринку праці, і освітніх очікувань. За даними Graduate Management Admission Council, кількість заявок до американських програм бізнес-освіти в 2026 році впала на 25 відсотків, що стало найбільшим спадом майже за десятиліття. Попередні два роки зростання заявок було зламано, а серед чинників названо економічну невизначеність, зміну візової політики та геополітичну напруженість. Найбільше ж вплинули економічні зміни: 90 відсотків опитаних програм повідомили, що вони позначилися на кількості заявок, зокрема страхи перед рецесією, звільнення та зміни на ринку праці.
Вхідні посади дедалі частіше опиняються під тиском штучного інтелекту. Згідно з опитуванням GMAC серед корпоративних рекрутерів, одна третина роботодавців заявила, що замінює вхідні посади ШІ. Більше половини з близько 600 респондентів здійснюють найм для компаній зі списків Fortune 100 або Fortune 500. Це означає, що компаніям доведеться переосмислювати структуру команд і розвиток персоналу, а не лише купувати технології.
Попит на MBA також знизився: дві третини повноцінних програм у світі зафіксували спад заявок, що в річному вимірі становить 13 відсотків. Однак падіння неоднакове. До висококонкурентних програм з прохідним балом нижче 40 відсотків заявки зменшилися лише на 9 відсотків, тоді як у програм із прийомом понад 85 відсотків заявки впали на 21 відсоток. За даними про елітні школи «M7», приблизно 90 відсотків випускників 2025 року, які шукали роботу, отримали пропозиції, а медіанна базова зарплата в кожній школі становила щонайменше 175 тисяч доларів. Водночас навчання у топових програмах інколи перевищує 300 тисяч доларів, тож рішення про вступ стає дорогим.
Скепсис щодо цінності дипломів лунає й з боку керівників великих компаній. Гендиректор JPMorgan Chase Джеймі Даймон, який закінчив Гарвардську школу бізнесу в 1982 році, заявив LinkedIn у 2024 році, що відвідування елітного університету або хороші оцінки не гарантують, що людина буде хорошим працівником. Гендиректор Standard Chartered Білл Вінтерс, випускник Wharton, сказав минулого року, що MBA став для нього втратою часу, а навчання мислити він отримав в університеті. Гендиректор GMAC Джой Джонс, яка має MBA зі Стенфорда, вважає, що школи мають чесніше говорити про віддачу від інвестицій. За її словами, покоління Z хоче отримувати стабільну та змістовну кар’єру, гнучкість і можливість впливати на суспільство. Водночас, на її думку, питання не в тому, чи відновиться бізнес-освіта, а в тому, які програми здобудуть довіру покоління, що хоче бачити цінність наперед.