Війна з Іраном продовжує бити по гаманцях американців, і за витратами на пальне вони опиняються попереду споживачів з будь-якої іншої країни світу. Такі дані містить новий звіт фінського некомерційного дослідницького інституту Centre for Research on Energy and Clean Air (CREA), оприлюднений у понеділок. За його підрахунками, з початку війни в лютому американці в середньому переплатили за пальне 471 долар на людину. Це майже у вісім разів більше, ніж середні додаткові витрати на енергоресурси в розрахунку на одну людину у світі, які становлять близько 60 доларів.
У загальному вимірі США витратили на подорожчання пального 160 мільярдів доларів із початку війни. Далі йде Китай із 54 мільярдами доларів, а третє місце посідає Канада із 17 мільярдами. За оцінкою Марка Занді, головного економіста Moody’s Analytics, війна коштувала американським домогосподарствам близько 2000 доларів. Ця сума включає не лише зростання цін на заправках, а й подорожчання авіаквитків та інфляцію, спричинену зростанням витрат на транспорт і збоями в ланцюгах постачання за сім місяців близькосхідної нестабільності.
Президент Дональд Трамп неодноразово намагався розвіяти занепокоєння американців щодо зростання витрат через війну. На мітингу в Північній Кароліні у вересні він применшив проблеми з доступністю, стверджуючи, що війна з Іраном необхідна, аби не допустити появи в Ірані ядерної зброї, а США завдяки збільшенню видобутку енергії заробляють «шалені гроші». «Це дуже недорога ціна за те, що ми зробили», — сказав Трамп минулого місяця про витрати на пальне, ціна якого вже перевищила 4,26 долара за галон проти 2,98 долара до війни. Адміністрація Білого дому не відповіла на запит видання про коментар.
Чому американці платять за пальне більше, ніж решта світу
Війна з Іраном сама по собі не створила умов, за яких саме американські споживачі платять більше за енергію. Глобальні перебої в постачанні справді підняли ціни на пальне в усьому світі, однак непропорційний удар по США зумовлений тим, що американська економіка та спосіб життя побудовані навколо нафти. «Якщо порівняти США з європейськими країнами з подібним рівнем доходів, видно вплив десятиліть нижчих цін на пальне та меншої уваги до сталого транспорту», — сказав співзасновник CREA і автор звіту Лаурі Мііллюв’ярта виданню Fortune. За його словами, подолання цього дисбалансу потребує чимало часу й зусиль.
Американський ринок також значною мірою залежить від світових цін, адже країна, попри статус великого виробника дизельного палива, досі змушена купувати важку нафту на зовнішніх ринках. Водночас, за висновками CREA, основний тягар лежить на самій структурі споживання. В Америці менше електромобілів, ніж в інших країнах, а менш ефективні автомобілі на бензині проїжджають дороги більші відстані, тож американці просто спалюють більше пального, ніж споживачі в інших країнах.
Дослідження виявило позитивний зв’язок між часткою електромобілів на ринку та економією на паливі в розрахунку на людину. Найбільша частка електрокарів у Норвегії, Швеції, Фінляндії, Нідерландах і Бельгії. Загалом у світі продажі електромобілів зросли на тлі подорожчання пального. У Данії електромобілі становили 81% нових авто, проданих за перші вісім місяців 2026 року. У Норвегії майже всі нові автомобілі за той самий період були електричними, а в Китаї таких було 57%. Окремі європейські країни, зокрема Німеччина, навіть зафіксували зниження попиту на бензин і дизель у 2026 році.
Для порівняння, у США за той самий період лише 7,3% нових авто були плагін-гібридами або електромобілями. Водночас, за даними звіту, американські водії, які перейшли на електрокари, побачили зростання витрат на зарядку лише на 17 доларів з початку березня через подорожчання електроенергії.
Політика, яка може зберегти високі ціни
Мііллюв’ярта вважає, що така картина може зберегтися. Низка рішень американської влади, за його словами, відбиває бажання купувати електромобілі та будувати ефективні авто. Адміністрація Трампа скасувала податковий кредит у 7500 доларів на нові електромобілі у вересні 2025 року, попри попередження, що це підірве автомобільну галузь. Аналітики пов’язують завершення цієї пільги зі згасанням попиту на електрокари в США та з тим, що такі компанії, як Ford, скоротили виробництво електромобілів на користь гібридів.
Минулого місяця Трамп оприлюднив нові стандарти економії палива, пом’якшивши вимоги епохи Байдена щодо ефективності пального та викидів. Президент заявив, що це зробить автомобілі доступнішими, однак природоохоронці стверджують, що такий крок підніме витрати на пальне і зведе нанівець будь-яку економію на автомобілях.
За словами Мііллюв’ярти, зростання витрат американців на пальне, ймовірно, триватиме й після завершення війни. Ціни на енергоносії стабілізуються, щойно конфлікт вщухне, однак залежність від бензинових автомобілів означатиме повторення цього циклу під час наступного енергетичного шоку. «Єдина певність — це волатильність, — сказав він. — Ціни знизяться, а потім з’являться нові потрясіння. І доки триватиме залежність від нафти, цей цикл вплинутиме на споживачів, інфляцію та економічну політику».