Премія за зміну роботи в США скоротилася більш ніж удвічі за чотири роки. Якщо у 2022 році типовий працівник, який перейшов на нове місце, отримував підвищення зарплати на 18%, то у першому кварталі 2026 року цей показник становив лише 8%. Про це свідчать дані Bank of America Institute, які аналізують депозитні надходження клієнтів банку.
Для тих, хто залишається на старій роботі, зарплата зростає ще повільніше — на 5%. Різниця між тими, хто змінює роботу, і тими, хто залишається, стала найменшою за сім років. Це означає, що класична стратегія кар'єрного зростання через перехід до нового роботодавця втрачає свою ефективність.
За даними Бюро статистики праці США, у серпні лише 1,9% працівців нефармерського сектору звільнилися за власним бажанням. Це близько до найнижчого рівня з 2020 року. Ринок праці перебуває у стані так званого «низького найму та низького звільнення»: роботодавці не поспішають розширювати штат в умовах економічної невизначеності, а працівники бояться звільнятися, побоюючись, що нову роботу знайти не вдасться.
Така ситуація найбільше б'є по поколінню Z. Рівень безробіття серед випускників коледжів віком від 22 до 27 років у другому кварталі становив близько 5,6%, тоді як загальний рівень безробіття у вересні — 4,2%. Роботодавці з обмеженими бюджетами на найм віддають перевагу досвідченим кандидатам, а не молодим спеціалістам, яких ще потрібно навчати.
Середній вік працівника, який починає нову роботу, у 2025 році зріс до 42 років, тоді як у 2022 році становив 40,5 року. Це свідчить про те, що роботодавці цінують досвід понад усе. Водночас нове дослідження Національного бюро економічних досліджень показує, що різноманітний досвід роботи в різних компаніях стає дедалі важливішим для тих, хто прагне обійняти керівні посади. Сучасні новопризначені генеральні директори мають приблизно на 10 років більше досвіду поза компанією, яку згодом очолюють, ніж їхні колеги у 2000 році.
Попри складнощі, покоління Z не втрачає бажання змінювати роботу. Близько 55% молодих професіоналів планують шукати нове місце до кінця року, тоді як рік тому таких було лише 32%. За даними Bank of America, понад кожен четвертий працівник із покоління Z змінив компанію у першому кварталі — це більш ніж на 10 відсоткових пунктів більше, ніж серед міленіалів, і втричі більше, ніж серед бебі-бумерів.
Для тих, хто наважується на перехід, фінансова вигода все ще існує: зарплата зростає у понад чотири рази швидше, ніж у тих, хто залишається на місці. Однак ці підвищення вже не такі значні, як раніше. З початку 2022 року приріст зарплати для тих, хто змінює роботу, впав на 20 відсоткових пунктів.
Економісти Bank of America Institute зазначають, що в умовах невизначеності компанії не бачать сенсу платити премію за залучення нових співробітників. Працівники, своєю чергою, дедалі частіше залишаються на посадах, які раніше покинули б, і відчувають роздратування через відсутність можливостей для зростання.
Попри те, що премія за зміну роботи залишається нижчою за допандемічний рівень, у вересні Bank of America Institute зафіксував її зростання до найвищого рівня за понад три роки. Покоління Z, як і раніше, отримує найбільшу вигоду від зміни роботодавця, хоча ця вигода вже не така значна, як у часи «Великого звільнення» 2021–2022 років.