Угорське видання 444 отримало свідчення працівників Міністерства закордонних справ про те, як формували аудиторію на пресконференціях Петера Сійярто. За їхніми словами, місця, які в кадрі могли сприйматися як місця для преси, часто займали співробітники самого відомства.
Перед заходом структурним підрозділам повідомляли, скільки людей треба направити. Загальна мета — заповнити приблизно 50–60 місць. Працівники мали з’явитися щонайменше за пів години до початку й сісти. До приходу міністра в залі вимагалася повна тиша.
Порядок діяв і наприкінці: вставати до того, як Сійярто вийде, не дозволяли. Коли бажаючих не вистачало, керівники призначали конкретних співробітників. Отже, участь могла бути не добровільним відвідуванням, а робочим обов’язком.
За повідомленням 444, справжня преса при цьому була представлена дуже вузько. Один із працівників розповів, що іноді бачив лише одного журналіста — кореспондента державного агентства MTI. Він також стверджує, що став свідком ситуації, коли співробітник пресслужби МЗС пропонував запитання.
Незалежні редакції, які могли поставити критичне або неочікуване питання, на заходи практично не запрошували, пише видання. Саме ця обставина змінює оцінку того, що відбувалося в залі. Працівники державної установи самі по собі не є «фальшивими журналістами», але коли вони заповнюють простір, призначений для пресконференції, а незалежна преса залишається за дверима, створюється зовнішня картина відкритого медійного заходу без відповідного рівня доступу.
У 444 є й попередня історія конфлікту з міністерством. Редакція запитувала списки ЗМІ, які отримували запрошення на пресконференції Сійярто, і звернулася до суду. У 2024 році суд підтримав вимогу про доступ до даних. У серпні 2025 року видання повідомило, що почало процедуру примусового виконання рішення, оскільки міністерство не розкрило потрібну інформацію. У тих матеріалах 444 прямо зазначало, що саме видання та значна частина незалежної преси не могли ставити питання Сійярто на таких заходах.
Після виборів 2026 року в Угорщині змінився уряд, а Сійярто втратив посаду міністра. Офіційний урядовий портал зараз вказує Орбан Аніту як міністерку закордонних справ і віцепрем’єрку.
Тепер свідчення співробітників додають внутрішню деталь до того, що раніше було видно ззовні як проблема доступу. Якщо збережені службові повідомлення про необхідну кількість людей у залі стануть публічними, вони дозволять встановити не лише сам принцип, а й періодичність, масштаби та конкретних організаторів цієї практики.