Чорнобильський напрямок серйозно укріплений після вторгнення 2022 року. Україна розширює фортифікації на кордоні з Білоруссю, використовує мінні та інженерні загородження, а прикордонники ведуть цілодобове патрулювання із дронами та іншими системами спостереження.
Чому це важливо: у лютому 2022 року російські війська зайшли з Білорусі саме через північ України, пройшли Чорнобильську зону й намагалися швидко дістатися Києва. Після відступу Росії цей маршрут почали перебудовувати так, щоб повторити такий маневр було значно складніше.
Є й офіційний документ. У грудні 2024 року указ президента змінив межі Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. 695,2 гектара земель уздовж кордону передали військовим частинам ДПСУ. Ці ділянки призначені для фортифікаційних та інженерно-технічних споруд, огорож, прикордонних просік і комунікацій.
У червні 2026 року ДПСУ повідомляла, що оборонні лінії на білоруському напрямку продовжують розширювати. На найбільш небезпечних напрямках нарощують мінно-вибухові загородження. Це підтверджує системне мінування оборонних ділянок, але не твердження про те, що буквально кожна дорога чи кожен ліс у Чорнобильській зоні щільно заміновані.
У липні Associated Press побувало на українсько-білоруському кордоні. Агентство описало міни, протитанкові перешкоди, колючий дріт та антидронові засоби. За його даними, прикордонники патрулюють кордон цілодобово, використовуючи дрони й інші системи спостереження.
Тобто формула «контроль 24/7» у широкому сенсі підтверджується для кордону. Але відкритих даних про конкретну схему окремої мережі спостережних пунктів саме в Чорнобильській зоні немає. Тактичні деталі — розташування позицій, маршрути, точні ділянки загороджень — у матеріалі свідомо не наводяться.
У самій зоні відчуження оборонна присутність також добре помітна. Ще у квітні AP описувало її як посилено контрольований військовий коридор із бетонними перешкодами, колючим дротом і мінними полями. Це вже не просто територія з обмеженим доступом через радіацію — це частина активної системи захисту кордону.
Є ще один важливий фактор: Чорнобиль залишається ядерно та екологічно чутливою територією. У 2022 році російські військові копали позиції у забрудненому ґрунті, а військова активність була пов'язана з лісовими пожежами. У 2025 році безпілотник пошкодив Новий безпечний конфайнмент. Станом на квітень 2026 року ситуація на ЧАЕС залишалася контрольованою, без перевищення встановлених рівнів радіації.
І тепер головне: чи бачить Україна підготовку нового вторгнення просто зараз? Публічно — ні. У червні ДПСУ заявляла, що біля кордону немає ударного угруповання, здатного почати вторгнення. У липні AP також повідомляло про відсутність ознак російського накопичення військ у Білорусі.
Тому правильне формулювання таке: Україна готує Чорнобильський напрямок до можливих майбутніх загроз і не хоче повторення сценарію 2022 року. Оборона серйозна й довгострокова. Але це не те саме, що повідомлення про неминучий новий наступ.