Чорнобильський напрямок став частиною посиленої оборони українсько-білоруського кордону. Після того як у 2022 році російські війська зайшли в Україну з території Білорусі й пройшли через зону відчуження, держава почала перебудовувати північний рубіж так, щоб можливий повторний прорив був значно складнішим.
Рішення стосується не лише тимчасових позицій військових. У грудні 2024 року президентським указом було змінено межі Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. 695,2 гектара земель уздовж державного кордону передали підрозділам Державної прикордонної служби для фортифікацій, інженерних споруд, огорож, просік і комунікацій.
У 2026 році фортифікаційні роботи на білоруському напрямку продовжилися. ДПСУ повідомляла про розширення оборонних ліній та нарощування мінно-вибухових загороджень у найбільш небезпечних місцях. У липні Associated Press побувало на північному кордоні й зафіксувало систему з протитанкових перешкод, колючого дроту, мін і засобів протидії безпілотникам.
Контроль кордону також став постійним. За даними AP, українські прикордонники патрулюють його цілодобово, використовуючи дрони та інші системи спостереження. Це підтверджує загальну картину постійного нагляду, але не означає, що у відкритому доступі є детальна схема спостережних пунктів саме в Чорнобильській зоні. Такі подробиці публічно не розкриваються.
Є уточнення і щодо мінування. У соцмережах або переказах ситуацію іноді описують так, ніби заміновані абсолютно всі дороги та ліси. Публічні джерела такого твердження не підтверджують. Достовірно відомо про мінні поля та загородження в зоні і про нарощування мінування на найбільш небезпечних напрямках уздовж кордону. Цього достатньо, щоб говорити про серйозне посилення оборони, без перебільшень.
Сам Чорнобиль має особливі умови. Під час російської окупації 2022 року військові копали позиції в радіоактивно забрудненому ґрунті. Associated Press також повідомляло про лісові пожежі, пов'язані з військовою активністю. Тому будь-які оборонні роботи тут проходять на території, де безпека військових і прикордонників повинна враховувати радіаційний режим.
Залишається важливим і стан об'єктів ЧАЕС. Після удару безпілотника в лютому 2025 року Новий безпечний конфайнмент втратив здатність повністю забезпечувати герметичність внутрішнього об'єму. Станом на квітень 2026 року ЧАЕС повідомляла, що ситуація контролюється, перевищень установлених рівнів радіації немає, а роботи з відновлення тривають.
Для людей головне питання — чи означає це підготовку до неминучого нового вторгнення. Ні, відкриті дані цього не показують. У червні ДПСУ заявляла, що біля кордону не бачить ударного угруповання, готового до вторгнення. У липні таку саму оцінку передавала AP. Україна укріплює напрямок тому, що загроза вже один раз реалізувалася і повторення цього сценарію не можна виключити в довгостроковій перспективі.
Отже, Чорнобильська зона сьогодні — не лише місце пам'яті та спеціального радіаційного режиму. Вона стала частиною оборони державного кордону. Фортифікації, загородження й спостереження тут мають зробити північний напрямок складнішим для будь-якого противника, не перетворюючи сам факт підготовки на привід для паніки.