Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (ХДС) має намір провести через парламент закон, який заборонить землям примусово переводити приватні житлові площі у суспільну власність. Про це він заявив після перемоги Лівої партії на виборах до Берлінського сенату, де ліворадикали обіцяють реалізувати усуспільнення великих орендодавців. За словами Мерца, мета закону — надіслати міжнародним інвесторам чіткий сигнал: «У Німеччині немає експропріації приватної власності».
Ініціатива виникла як реакція на результати голосування в Берліні, де Ліва партія стала найсильнішою силою. Її передвиборча програма передбачає усуспільнення житлового фонду великих концернів, що, на думку партії, має стабілізувати орендну плату. Це питання, ймовірно, стане одним із ключових під час коаліційних переговорів із «Зеленими» та СДПН, які ліва партія вже розпочала. Водночас ХДС/ХСС та СДПН ще 2 липня на засіданні коаліційного комітету домовилися підготувати федеральний закон, який унеможливить «націоналізацію приватного житлового фонду через земельні закони про усуспільнення».
Юридично йдеться про статтю 15 Основного закону Німеччини, яка дозволяє переводити землю, природні ресурси та засоби виробництва у суспільну власність на підставі закону, що регулює компенсацію. У політичних дебатах часто вживають термін «експропріація», хоча конституційно це інший інструмент. Федеральний уряд доручив розробити відповідний законопроєкт Міністерству внутрішніх справ, хоча питання орендного права належить до компетенції Міністерства юстиції, яке очолює Штефані Губіг, а будівельна політика — до відома Вере Губертс. Обидві посадовиці представляють СДПН.
Однак реалізація заборони наштовхується на серйозні конституційні перепони. Усуспільнення землі належить до сфери конкуруючого законодавства: ні федерація, ні відповідна земля не мають виключної компетенції. Федерація може втручатися лише тоді, коли це необхідно для забезпечення рівних умов життя на всій території країни або для збереження правової та економічної єдності. Простий закон, який лише забороняє землям усуспільнювати, може бути оскаржений у Федеральному конституційному суді як неприпустиме «негативне законодавство». На думку кількох юристів, які аналізували ініціативу на платформі Verfassungsblog, таке положення викликає сумніви, якщо воно «служить виключно меті заблокувати земельне регулювання, не маючи позитивного змісту».
Щоб уникнути юридичних ризиків, заборону, ймовірно, доведеться поєднати з позитивною метою — наприклад, створенням додаткового житла або полегшенням умов для придбання власності. Теоретично коаліція ХДС/ХСС та СДПН могла б спробувати змінити саму статтю 15 Основного закону, але для цього потрібна більшість у дві третини в Бундестазі, якої без голосів «Альтернативи для Німеччини» досягти малоймовірно. Тому цей шлях, судячи з усього, не розглядається.
Тим часом у Берліні розгортається ще одна суперечка. Відео іранського лікаря-хірурга, який працює в німецькій столиці, стало вірусним. Медик заявив, що має намір залишити Берлін через перемогу Лівої партії. Він назвав політичну атмосферу в місті «нестерпною» та звинуватив ліві сили в тому, що вони створюють «ауру, яка заохочує лише ледачих і дурних». Його висловлювання викликали жваву дискусію в соціальних мережах і додали емоційного забарвлення й без того напруженій політичній ситуації після виборів.
На тлі цих подій СДПН оприлюднила програмний документ, у якому окреслила свої змістовні пріоритети. У партії заявили: «Ми не плекаємо жодних ілюзій». Це свідчить про те, що соціал-демократи готуються до складних переговорів як на федеральному рівні, так і в Берліні, де їм доведеться шукати компроміс між вимогами лівих щодо усуспільнення та позицією ХДС/ХСС, яка категорично виступає проти експропріації.
Окремої уваги заслуговує електоральна географія: в одній із берлінських мечетей «Альтернатива для Німеччини» набрала 34,4 відсотка голосів. Цей результат може свідчити про зміну політичних уподобань серед частини виборців із міграційним минулим, що додає ще один вимір до післявиборчого аналізу. Утім, головна боротьба точиться навколо житлової політики та меж федерального втручання в земельні справи.