На ігровій виставці Gamescom у Німеччині дедалі більше уваги привертають так звані «серйозні ігри» — проєкти, які поєднують розвагу з освітнім змістом. Однією з таких новинок стала гра «Soko 1977», що переносить гравців у 1970-ті роки та розповідає про тероризм ліворадикальної організації RAF. Гравець має розслідувати підготовку замаху на універмаг і зупинити злочинців, діючи в ролі поліцейського. Проєкт фінансувала Федеральна центральна служба політичної освіти Німеччини (bpb), виділивши на нього 400 тисяч євро.
За словами представника bpb Фелікса Ціммермана, ігри дають змогу обговорювати складні суспільні теми з різних перспектив. «Ми хочемо охопити людей, які грають у ігри у вільний час: гра має розважати, але також надавати ґрунтовну інформацію про тему, яку ще ніколи не висвітлювали в іграх», — зазначив він. Розробником «Soko 1977» виступило берлінське студіо Paintbucket Games, керівник якого Йорг Фрідріх спостерігає зростання суспільного інтересу до такого формату. «Ігри дедалі частіше сприймають як медіа, здатне передавати політичний зміст — це добре», — підкреслив він.
Минулого року Paintbucket Games представила на Gamescom іншу гру — «Wer ist Bilal?», присвячену небезпеці ісламізму. Цей проєкт фінансував уряд землі Північний Рейн-Вестфалія. Міністр медіа землі Натанаель Лімінскі (ХДС) пояснив, що для чутливої молоді важливо пропонувати інноваційні формати, які допомагають розпізнавати дезінформацію та екстремізм. «Треба зустрічати молодь там, де вона шукає інформацію та орієнтири», — додав він. Гра «Wer ist Bilal?», доступна з лютого, була завантажена з магазинів застосунків майже 50 тисяч разів, а на вебсайті проєкту зафіксовано понад мільйон переглядів.
Попри такі показники, порівняно з комерційними хітами ці цифри залишаються скромними. Критики також ставлять питання, чи досягають освітні ігри саме тих, хто найбільше потребує зміцнення демократичних цінностей, а не лише аудиторії, яка вже цікавиться темою. Ціммерман наголошує, що такі проєкти не повинні виглядати як навчальні посібники, адже на ігрових платформах це «абсолютне табу — тоді ніхто не гратиме добровільно». Фрідріх додає: «Ігри мають працювати як ігри: люди починають грати, кажуть „це круто“ — а освітній зміст вони отримують ніби між іншим».
«Soko 1977» вийде на платформі Steam, і розробники свідомо не позиціонують її як навчальний продукт. Залежно від бажання гравець може заглибитися в історичні деталі або просто пройти гру як звичайний екшн. На відкритті Gamescom також представили гру «Grenzgänger» про втечу з НДР до Західної Німеччини у 1980-х роках. У форматі point-and-click адвенчури гравці переживають конфлікти з режимом СЄПН, ризиковану втечу та прибуття до транзитного табору в Гіссені. Керівник студії Playing History Мартін Тіле-Швец зазначає, що гра показує не лише складну ситуацію в НДР, а й труднощі адаптації на новій батьківщині. «Ми передаємо тему в сірих тонах, без простого чорно-білого мислення», — пояснив він.
«Grenzgänger» фінансували Фонд місць німецької демократичної історії та міністерство цифровізації Гессену. Тіле-Швец вважає, що ігри можуть стати ефективним інструментом для шкільного навчання, допомагаючи учням легше занурюватися в історію та обговорювати її. Його компанія вже створювала проєкти для освітнього центру імені Анни Франк та Німецького історичного музею. Цього року Playing History, де працює 13 співробітників, очікує виручку близько 1,3 мільйона євро. Тіле-Швец позитивно оцінює перспективи «серйозних ігор» у Німеччині, зазначаючи, що культурні інституції дедалі охочіше відкриваються до таких форматів.