У неділю, 27 вересня, у Швейцарії відбудеться референдум, на якому виборці вирішать, чи закріпити в конституції суворіше визначення багатовікового нейтралітету країни. Ухвалення цієї ініціативи фактично унеможливить запровадження Швейцарією санкцій проти Росії, якщо вони не будуть схвалені Радою Безпеки ООН, де Москва має право вето.
Голосування «за» також унеможливить військову співпрацю країни з таким альянсом, як НАТО, за винятком випадків, коли сама Швейцарія зазнає нападу або зіткнеться з безпосередньою загрозою. Таким чином, референдум порушує питання про те, наскільки нейтральною може залишатися країна щодо питань безпеки, економічних санкцій чи співпраці з військовими альянсами.
«Це не голосування проти нейтралітету — нейтралітет користується широкою підтримкою. Йдеться про те, що саме означає нейтралітет», — зазначив Фабіо Вассерфаллен, професор європейської політики Бернського університету. За його словами, наразі уряд має певний простір для маневру і ним користується, а питання референдуму полягає в тому, чи вважають люди це добре, чи слід встановити більш суворі межі щодо нейтралітету.
Ця гнучкість опинилася під тиском після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. З лютого 2022 року швейцарський уряд значною мірою повторював санкції ЄС проти Москви, що викликало негативну реакцію серед прихильників більш суворого тлумачення нейтралітету. Саме вони й ініціювали нинішній референдум.
Опитування, проведені цього місяця, показали, що майже дві третини виборців у Швейцарії виступають проти ініціативи суворішого визначення нейтрального статусу. Це свідчить про те, що навіть якщо референдум цього вікенду провалиться, дискусія про межі нейтралітету не завершиться.
Адже швейцарським виборцям доведеться вирішити ще одне питання, пов'язане з нейтралітетом. У листопаді їм запропонують оцінити, чи правила Швейцарії щодо експорту зброї й досі відповідають поставленим цілям, чи слід дозволити країні експортувати зброю до визначеної групи з 25 переважно західних країн, навіть якщо вони беруть участь у військовому конфлікті.
У разі схвалення ця зміна зміцнить зв'язки Швейцарії із західними країнами та може збільшити експортні доходи її оборонної промисловості. Отже, восени Швейцарія вирішуватиме одразу два взаємопов'язані питання — про суть нейтралітету та про межі військово-технічної співпраці із Заходом.
Раніше швейцарський уряд ухвалив «Стратегію політики безпеки 2026 року», яка включає вже втілені заходи щодо зміцнення оборони країни. Зокрема, йдеться про необхідність посилити оборонні можливості, щоб Швейцарія могла протистояти збройному нападу. Це також включає співпрацю з державами-партнерами.
Таким чином, референдум 27 вересня стане не лише голосуванням про конкретну конституційну норму, а й своєрідним тестом на те, наскільки далеко готові зайти швейцарські виборці у збереженні традиційного нейтралітету в умовах сучасної європейської безпеки.