Дональд Трамп розглядав повне відкриття Ормузької протоки як можливий шлях до завершення війни з Іраном навіть без окремої ядерної угоди. Про це 9 серпня повідомила The Wall Street Journal із посиланням на американських посадовців. Але Тегеран різко підняв ціну такого сценарію.
8 серпня Вища рада національної безпеки Ірану висунула нові умови. США мають припинити погрози Ірану, постійно завершити війну проти Ірану та його союзників, скасувати морську блокаду і вивести свої сили з району країни.
Тегеран також вимагає повної компенсації воєнних збитків, скасування санкцій і розмороження всіх іранських активів. Тобто повне відкриття протоки Іран тепер пов’язує з набагато ширшою зміною американської політики.
WSJ пише, що Білий дім останніми тижнями дедалі більше зосереджувався саме на Ормузі. Ядерні переговори залишаються складними, тому відкрита протока могла стати для Трампа конкретним результатом, який можна представити як успіх війни.
Іран, однак, не погоджується віддати цей результат окремо від інших питань. Експерт Eurasia Group Грегорі Брю, якого цитує WSJ, вважає, що Тегеран бачить бажання Трампа завершити війну й тому займає жорстку переговорну позицію.
При цьому повної зупинки судноплавства немає. Axios повідомляє з посиланням на американського посадовця, що близько 8 млн барелів нафти виходять із Перської затоки через південну смугу Ормузу в координації з військовими США.
Іран та Оман також обговорюють нові морські маршрути. Associated Press пише, що переговори перебувають на фінальній стадії. Але Тегеран окремо наголошує: технічна домовленість про маршрут не означає повного відкриття протоки.
Це ключова різниця. Судна можуть проходити в обмеженому або спеціально погодженому режимі, але політичний ризик залишається. Для нормального світового ринку потрібна не лише фізична можливість пройти, а стабільні правила, які не залежать від наступної військової або дипломатичної заяви.
США зберігають морську блокаду. Її відновили 14 липня. Наприкінці липня Трамп говорив, що блокада триває. Іран тепер прямо називає її скасування однією з умов повного відкриття Ормузу.
9 серпня Трамп у розмові з Axios змінив тон і сказав, що США зараз знижують інтенсивність протистояння й лише частково ведуть переговори. Він наголосив на економічних труднощах Ірану й не повторив нової прямої погрози великою атакою.
Це схоже на ставку на час. Вашингтон хоче, щоб санкції, блокада та фінансові проблеми послабили Тегеран. Іран у відповідь використовує Ормуз як важіль, який впливає на світові ціни на нафту та інтереси союзників США.
За даними EIA, у першому кварталі 2026 року через Ормузьку протоку проходило близько 14,6 млн барелів нафти й нафтопродуктів на добу. У четвертому кварталі 2025 року — близько 20,7 млн. Попередні перебої вже спричиняли сильну волатильність цін.
Тому ситуація зараз виглядає так: технічний компроміс щодо частини судноплавства можливий, але повне політичне відкриття Ормузу стало складнішим. Трамп хоче отримати відкритий маршрут без обов’язкового ядерного компромісу. Іран хоче обміняти відкриття на скасування ключових інструментів американського тиску.
Наступні дні покажуть, чи зможуть сторони розділити ці два рівні. Якщо новий маршрут через Оман запрацює й потоки зростуть, ринок отримає певне полегшення. Але це ще не означатиме, що війна завершена або що протока повернулася до повністю нормального режиму.
Для Трампа головна проблема в тому, що простий політичний фінал знову віддалився. Для Ірану головна можливість — використати стратегічну географію, щоб домогтися поступок у питаннях, які раніше були частиною значно ширших переговорів.