Спроба адміністрації Дональда Трампа знайти простіший шлях до завершення війни з Іраном зіткнулася з новою перешкодою. The Wall Street Journal повідомляє, що Білий дім міг зробити повне відкриття Ормузької протоки достатньою умовою для оголошення політичного успіху навіть без окремої ядерної угоди. Але Тегеран різко розширив ціну такого рішення.
За даними видання, американські посадовці розповіли, що Трамп приватно допускав вихід із війни без ядерної домовленості, якщо Іран повністю відкриє протоку. Це свідчить про зміну пріоритетів: переговори про ядерну програму залишаються складними, тоді як свобода судноплавства має безпосередній вплив на енергетичний ринок і може бути зрозумілим результатом для американської аудиторії.
8 серпня Вища рада національної безпеки Ірану оголосила нові умови. Тегеран хоче, щоб США припинили погрози та образливу риторику, постійно завершили війну проти Ірану та його союзників, скасували морську блокаду й вивели американські сили з району країни.
До політичних і військових вимог додано фінансові. Іран вимагає повної компенсації збитків від війни, скасування санкцій та розмороження всіх іранських активів. Це означає, що повне відкриття Ормузу тепер прив’язане не до одного кроку, а до комплексного перегляду американської політики.
Водночас переговорний процес не зупинився. Associated Press повідомляє, що Іран і Оман перебувають на фінальній стадії переговорів про нові морські маршрути. Але міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі наголосив: домовленість про маршрути не означає повного відкриття протоки, яке залежить від виконання окремих умов.
Ця різниця має практичне значення. Частина нафтових потоків уже проходить. Axios пише з посиланням на американського посадовця, що близько 8 млн барелів нафти виходять із Перської затоки через південну смугу протоки в координації з військовими США. Отже, нинішня ситуація — це не повна зупинка, а контрольований і нестабільний режим.
США зберігають блокаду як важіль. Вона була відновлена 14 липня, а 28 липня Трамп заявляв, що залишається чинною. Саме тому вимога Ірану про її скасування є не технічною, а політичною: Тегеран хоче прибрати інструмент, який Вашингтон вважає способом посилювати економічний тиск.
9 серпня Трамп у розмові з Axios не повторив погроз негайної великої ескалації. Він сказав, що США знижують інтенсивність конфронтації й лише частково ведуть переговори. Президент зосередився на економічних труднощах Ірану, даючи зрозуміти, що Вашингтон розраховує на дію фінансового тиску.
Однак Іран має власний важіль — географію. Ормузька протока залишається одним із найважливіших маршрутів для світового ринку нафти. За даними EIA, у першому кварталі 2026 року через неї проходило близько 14,6 млн барелів нафти й нафтопродуктів щодня. У четвертому кварталі 2025 року — близько 20,7 млн.
Обмеження руху навесні вже відображалися на ринках. EIA пов’язувала їх із різкими коливаннями нафтових цін. Саме тому Білий дім зацікавлений у стабільному відкритті протоки: це могло б зменшити енергетичний ризик і дозволити представити конкретний результат війни.
За оцінкою експерта Eurasia Group Грегорі Брю, якого цитує WSJ, іранська сторона вважає, що Трамп хоче завершити війну і насамперед прагне відкрити Ормуз. Така впевненість, на думку експерта, пояснює жорстку позицію Тегерана.
Тепер кожна сторона намагається довести, що може чекати довше. США сподіваються, що економічний тиск змусить Іран зменшити вимоги. Іран розраховує, що ризики для протоки, цін на енергію та американської внутрішньої політики підштовхнуть Вашингтон до поступок.
Тому простір для швидкого компромісу справді звузився. Навіть якщо сторони домовляться про тимчасові маршрути, це ще не буде повним політичним розв’язанням. Для завершення конфлікту доведеться вирішити, чи може свобода судноплавства бути окремою угодою, чи Іран і далі пов’язуватиме її з санкціями, блокадою, військами й компенсаціями.