Вашингтон і Тегеран знову віддалилися від швидкої домовленості щодо Ормузької протоки. The Wall Street Journal повідомляє, що президент США Дональд Трамп розглядав повне відкриття протоки як результат, якого могло б вистачити для завершення війни навіть без окремої ядерної угоди. Але Іран поставив за це значно ширші умови.
За даними WSJ, Трамп протягом кількох тижнів готував політичне пояснення можливої деескалації. Якщо Тегеран повністю відновить свободу судноплавства, Білий дім міг би заявити, що ключової мети досягнуто. Американські посадовці розповіли виданню, що президент приватно допускав вихід із війни без ядерного документа.
8 серпня Іран зробив таку формулу значно складнішою. Вища рада національної безпеки заявила, що повне відкриття протоки можливе лише після зміни поведінки США. Серед вимог — припинити погрози Ірану, постійно завершити війну проти Ірану та його союзників у регіоні, скасувати морську блокаду і вивести американські сили з району країни.
На цьому перелік не закінчується. Тегеран також вимагає повної компенсації воєнних збитків, скасування санкцій і розмороження всіх іранських активів. Таким чином, питання морського руху стало частиною торгу про майже всю систему американського тиску на Іран.
Переговори не зупинилися. Associated Press повідомляє, що Іран та Оман перебувають на фінальній стадії обговорення нових морських маршрутів. Однак Тегеран наголошує: домовленість про маршрути сама по собі не означає повного відкриття Ормузької протоки. Для цього, за позицією Ірану, мають бути виконані окремі умови, передані через посередників.
Це створює ситуацію, коли судна можуть рухатися, але політична суперечка залишається. Axios із посиланням на американського посадовця пише, що приблизно 8 млн барелів нафти виходять із Перської затоки через південну смугу протоки в координації з американськими військовими. Тобто рух частково відновлений, але ще не працює як повністю нормальний комерційний режим.
США також не зняли власний тиск. Морську блокаду було відновлено 14 липня. Наприкінці місяця Трамп говорив, що вона залишається чинною. Саме її скасування Іран тепер називає однією з умов повного відкриття протоки, тоді як Вашингтон розглядає блокаду як інструмент економічного примусу.
9 серпня Трамп у розмові з Axios показав більш стриманий тон. Він сказав, що США знижують інтенсивність протистояння й лише частково ведуть переговори, а також наголосив на економічних труднощах Ірану. Нової прямої погрози негайної масштабної атаки в цій розмові не було.
Для звичайних людей ця дипломатія має практичне значення через ціни на енергоносії. За даними EIA, у першому кварталі 2026 року через Ормуз проходило близько 14,6 млн барелів нафти й нафтопродуктів на добу. До конфліктних перебоїв обсяги були істотно вищими. EIA пов’язувала обмеження руху навесні з різкими коливаннями нафтових цін.
Коли ризики навколо протоки зростають, дорожчають не лише окремі вантажі. Зростає невизначеність для перевізників, страхових компаній, нафтотрейдерів і споживачів. Тому навіть часткова домовленість, яка зменшує загрозу атак, може допомогти ринкам. Але для стабільності потрібне зрозуміле правило, яке не змінюється після кожного нового раунду політичного торгу.
Експерт Eurasia Group Грегорі Брю, якого цитує WSJ, вважає, що Іран переконаний у прагненні Трампа завершити війну та зосередитися на відкритті протоки. На думку експерта, саме це підштовхує Тегеран до жорсткішої гри. Інакше кажучи, кожна сторона намагається використати потреби іншої.
Трамп хоче результату, який дозволить говорити про завершення війни без великої поступки. Іран хоче перетворити контроль над Ормузом на можливість послабити санкції, блокаду і американську військову присутність. Поки ці цілі залишаються протилежними, повне відкриття протоки навряд чи буде просто технічним рішенням.
Наступні переговори покажуть, чи зможуть сторони хоча б розділити питання. Якщо морський режим запрацює незалежно від великої політичної угоди, ризик для торгівлі знизиться. Якщо Тегеран наполягатиме на виконанні всього пакета, сценарій швидкого завершення війни, на який, за даними WSJ, розраховував Трамп, залишиться набагато складнішим.