Перше півріччя 2026 року для української антикорупційної системи можна описати двома паралельними лініями. Перша — нові резонансні розслідування щодо людей, які обіймали найвищі державні посади. Друга — справи, що вже дійшли до судового результату. Саме тому цифри нового звіту НАБУ і САП важливо читати не як один список «викритих корупціонерів», а як статистику різних етапів кримінального процесу.
За січень–червень НАБУ і САП розпочали 360 розслідувань. Статус підозрюваних отримали 107 осіб. До суду скерували 56 обвинувальних актів щодо 106 обвинувачених. Окремо 55 обвинувальних вироків стосовно 76 осіб набрали законної сили. Остання цифра і є підставою говорити про 76 засуджених за підсумками звітного періоду, тоді як 107 підозрюваних — це люди, чия вина ще має бути доведена в суді.
Найбільшу політичну увагу привернули справи щодо колишніх представників Офісу Президента та уряду. НАБУ і САП повідомили про підозру колишньому керівнику Офісу Президента та ще шістьом особам у легалізації понад 460 млн грн під час будівництва елітного котеджного містечка в Козині. За версією слідства, майже 9 млн доларів із цієї суми були пов’язані з корупційною схемою в «Енергоатомі». Слідство триває.
У тій самій ширшій енергетичній лінії фігурує колишній міністр енергетики. Йому повідомили про підозру у відмиванні коштів та участі у злочинній організації. Слідство стверджує, що під час перебування посадовця на посаді організація через довірену особу отримала понад 112 млн доларів готівкою від незаконної діяльності в енергетичному секторі. Це саме версія сторони обвинувачення, а не встановлений судом факт вини.
Ще одна справа стосується колишнього заступника керівника Офісу Президента. За даними НАБУ і САП, йдеться про понад 141 млн грн виплат за «зеленим» тарифом, які нібито отримували за електроенергію із сонячних станцій на тимчасово окупованій території Запорізької області. Тут також триває слідство, тому юридично коректно говорити про підозру, а не про доведений злочин конкретної особи.
Оборонний блок звіту показує, що під час війни антикорупційні ризики концентруються не лише навколо великих політичних посад. Серед справ НАБУ називає розкрадання військового майна, заволодіння понад 32 млн грн в «Укроборонпромі» та вимагання 1 млн доларів за підписання контракту на закупівлю FPV-дронів. Різні епізоди перебувають на різних процесуальних стадіях, але спільний контекст один — контроль за ресурсами, які безпосередньо пов’язані з обороноздатністю.
Водночас звіт містить і завершені судові історії. Апеляційна палата ВАКС у квітні частково змінила, але залишила шестирічне позбавлення волі для колишнього голови ДФС Романа Насірова. У червні ВАКС затвердив угоду про визнання винуватості з колишнім головою Верховного Суду Всеволодом Князєвим і призначив п’ять років позбавлення волі з конфіскацією визначеного майна та коштів.
Окрема частина результату вимірюється грошима. За детальним розділом звіту економічний ефект роботи НАБУ і САП у першому півріччі перевищив 2,06 млрд грн. Понад 864 млн грн відшкодовано державі, більше 139 млн грн активів передано Силам оборони, а 726 млн грн, за оцінкою бюро, вдалося зекономити під час закупівель безпілотників. Ще понад 321 млн грн припало на конфіскації за судовими рішеннями.
Такі цифри не скасовують питання про якість окремих слідств, тривалість процесів або остаточні результати резонансних справ. Вони дають інший зріз — скільки проваджень перейшло від реєстрації до підозри, від підозри до суду і від суду до вироку, що набрав законної сили. Саме ця послідовність, а не кількість гучних прізвищ у новинах, показує реальну спроможність антикорупційної системи.
Для суспільства головним тестом другого півріччя буде не нова хвиля повідомлень про підозру, а рух уже відкритих проваджень. У справах колишніх високопосадовців презумпція невинуватості залишається обов’язковою: до обвинувального вироку суду їх не можна називати винними. Натомість щодо 76 осіб, про яких ідеться у статистиці засуджених, відповідні обвинувальні вироки вже набрали законної сили.