Піврічний звіт НАБУ і САП за 2026 рік можна читати як статистику кримінальних справ, але для економіки важливіший інший розділ — що відбувається з грошима після втручання антикорупційних органів. За детальними даними бюро, сукупний економічний ефект за січень–червень перевищив 2,06 млрд грн.
Найбільша складова — понад 864 млн грн відшкодувань державі у справах, які ще розслідуються або вже передані до суду. Понад 321 млн грн коштів і майна конфісковано в дохід держави за судовими рішеннями. Ще 4,2 млн грн надійшло через цивільну конфіскацію. Окремо понад 139 млн грн активів передано Силам оборони.
Найцікавіша для закупівель цифра — 726 млн грн. Саме стільки, за оцінкою НАБУ, вдалося зекономити під час закупівель БПЛА для Сил оборони. У воєнній економіці така економія має подвійне значення: це не лише менше потенційно зайвих витрат, а й можливість закупити більше обладнання за той самий бюджет.
Цей контекст робить особливо важливими оборонні справи зі звіту. Антикорупційні органи повідомляють про розслідування щодо розкрадання військового майна, заволодіння понад 32 млн грн в «Укроборонпромі» та вимагання 1 млн доларів за підписання контракту на закупівлю FPV-дронів. Кожен епізод має власну процесуальну історію, а вина фігурантів повинна бути встановлена судом.
Енергетика демонструє інший тип економічного ризику — контроль доступу до платежів і державної підтримки. Колишнього міністра енергетики підозрюють у відмиванні коштів та участі у злочинній організації. За версією слідства, під час його каденції через довірену особу організація отримала понад 112 млн доларів готівкою від незаконної діяльності, зокрема схеми, за якої контрагенти «Енергоатому» нібито платили за уникнення блокування платежів.
Якщо такі механізми доводяться в суді, їхній ефект для економіки ширший за суму хабарів. Вони створюють нерівні умови для постачальників, збільшують транзакційні ризики, погіршують довіру до держкомпаній і можуть закладати корупційну премію в ціну контракту. Саме тому боротьба з корупцією в держсекторі — це водночас політика конкуренції та якості управління.
Ще одна енергетична справа стосується понад 141 млн грн виплат за «зеленим» тарифом. Колишнього заступника керівника Офісу Президента та інших осіб підозрюють у заволодінні коштами, які, за версією слідства, сплачували за електроенергію із сонячних станцій на тимчасово окупованій території Запорізької області. Слідство триває, і вина жодного підозрюваного не може вважатися встановленою до вироку.
Загалом у першому півріччі НАБУ і САП розпочали 360 розслідувань, повідомили про підозру 107 особам, скерували 56 обвинувальних актів щодо 106 обвинувачених. 55 обвинувальних вироків щодо 76 осіб набрали законної сили. Для оцінки ефективності важлива саме конверсія між цими стадіями, а не одна окрема цифра.
На довшому горизонті бюро повідомляє про 12,3 млрд грн загальних відшкодувань державі станом на 30 червня 2026 року. Загальна вартість активів, переданих на потреби Сил оборони, перевищила 3,2 млрд грн. Це накопичені показники за весь час, тому їх не можна подавати як результат одного півріччя.
Для української економіки антикорупційна інфраструктура стає особливо важливою на тлі відбудови та великих державних інвестицій. Чим більші потоки публічних коштів проходять через закупівлі, держпідприємства й енергетику, тим дорожче коштує слабкий контроль. Піврічний звіт показує, що частину цього ефекту вже можна вимірювати — не тільки кількістю справ, а конкретними гривнями, повернутими або збереженими для держави.