У першому півріччі 2026 року антикорупційна повістка України знову змістилася до найвищого рівня державної влади. У звіті НАБУ і САП серед найрезонансніших справ названі підозри колишньому керівнику Офісу Президента, його ексзаступнику та колишньому міністру енергетики. Водночас документ містить не лише нові провадження, а й статистику справ, які вже завершилися чинними вироками.
За шість місяців НАБУ розпочало 360 розслідувань. 107 осіб отримали статус підозрюваних. До суду скерували 56 обвинувальних актів щодо 106 людей. Ще 55 обвинувальних вироків щодо 76 осіб набрали законної сили. Політично ці цифри звучать поруч, але юридично вони описують різні етапи — від слідчої версії до встановленої судом вини.
Колишнього керівника Офісу Президента та ще шістьох осіб підозрюють у легалізації понад 460 млн грн. За даними НАБУ і САП, кошти вкладали в будівництво елітного котеджного містечка у Козині, а майже 9 млн доларів могли походити з корупційної схеми в «Енергоатомі». На майно накладено арешт, однак саме слідство ще триває.
Колишній міністр енергетики фігурує у пов’язаній справі. Йому інкримінують відмивання коштів та участь у злочинній організації. За версією слідства, під час його перебування на посаді організація через довірену особу отримала понад 112 млн доларів готівкою від незаконної діяльності в енергетичному секторі. До рішення суду ці твердження залишаються обвинувачувальною версією, а не доведеною виною.
Ексзаступника керівника Офісу Президента підозрюють у справі про понад 141 млн грн виплат за «зеленим» тарифом. НАБУ вважає, що гроші могли виплачуватися за електроенергію із сонячних станцій, розташованих на тимчасово окупованій території Запорізької області. Провадження також не завершене вироком.
У звіті є й парламентський вимір. Серед 106 осіб, справи щодо яких передали до суду, НАБУ називає чотирьох народних депутатів. Це означає, що обвинувальні матеріали вже перейшли з досудового розслідування в судовий розгляд, але не означає автоматичної вини обвинувачених.
Показовим є й оборонний блок. У першому півріччі антикорупційні органи працювали зі справами про військове майно, заволодіння понад 32 млн грн в «Укроборонпромі» та вимагання 1 млн доларів за контракт на закупівлю FPV-дронів. У воєнний час такі розслідування безпосередньо стосуються ефективності використання ресурсів, які мають працювати на оборону.
Серед судових результатів звіт окремо виділяє справи Романа Насірова та Всеволода Князєва. Апеляційна палата ВАКС у квітні залишила колишньому голові ДФС шість років позбавлення волі. У червні ВАКС затвердив угоду про визнання винуватості з колишнім головою Верховного Суду та призначив йому п’ять років ув’язнення з конфіскаційними наслідками.
Фінансова частина звіту показує, що за перші шість місяців економічний ефект роботи НАБУ і САП перевищив 2,06 млрд грн. Держава отримала понад 864 млн грн відшкодувань, Сили оборони — понад 139 млн грн активів, а економію на закупівлях БПЛА бюро оцінює у 726 млн грн.
Для політичної системи головне питання тепер полягає не лише в тому, чи з’являтимуться нові підозри високопосадовцям. Важливо, скільки цих справ витримають судову перевірку і завершаться рішеннями, які набудуть законної сили. Підозра може змінити політичну кар’єру вже сьогодні, але правову відповідальність визначає лише суд.