Для українців у Німеччині новий піврічний звіт НАБУ і САП має окремий європейський вимір. Поряд із 360 розпочатими розслідуваннями, 107 підозрюваними та 76 засудженими у документі є конкретний приклад співпраці з Німеччиною: у квітні 2026 року звідти екстрадували до України організатора схеми, яка, за даними слідства, завдала державному підприємству агропромислового сектору збитків на понад 13,4 млн грн.
Сам факт екстрадиції важливий не лише для однієї справи. НАБУ у звіті називає міжнародну взаємодію з правоохоронними інституціями держав ЄС частиною зміцнення спроможності антикорупційної системи. Йдеться про практичний принцип: виїзд за кордон не повинен автоматично робити людину недосяжною для українського правосуддя, якщо є законні підстави для її повернення.
За перше півріччя бюро розпочало 360 розслідувань. Статус підозрюваних отримали 107 осіб, 56 обвинувальних актів стосовно 106 людей були скеровані до суду. Окремо 55 обвинувальних вироків щодо 76 осіб набрали законної сили. Тому у новинах про звіт важливо не змішувати підозрюваних і засуджених: це принципово різні юридичні категорії.
Серед найгучніших нових справ — колишній керівник Офісу Президента. НАБУ і САП підозрюють його та ще шістьох осіб у легалізації понад 460 млн грн через будівництво елітного житлового комплексу в Козині. За версією слідства, майже 9 млн доларів були пов’язані з корупційною схемою в «Енергоатомі». Провадження триває, тому вина фігурантів не встановлена судом.
Колишньому міністру енергетики також повідомили про підозру. НАБУ стверджує, що під час його перебування на посаді злочинна організація через довірену особу отримала понад 112 млн доларів готівкою від незаконної діяльності в енергетичному секторі. Окремо колишнього заступника керівника Офісу Президента підозрюють у справі про понад 141 млн грн виплат за «зеленим» тарифом.
Для Європи ці справи мають значення не лише як внутрішня українська політика. Саме у 2026 році Рада ЄС продовжує виплати в межах Ukraine Facility, а виконання плану реформ пов’язане з відновленням, модернізацією та рухом до членства в Євросоюзі. У травні Рада ЄС, погоджуючи черговий платіж майже на 2,8 млрд євро, серед виконаних напрямів реформ прямо назвала боротьбу з корупцією та відмиванням коштів.
Німеччина теж має прямий інституційний інтерес до цієї сфери. У ширшому європейському контексті міжнародні партнери підтримують українські антикорупційні інституції та прозорість відбудови. Тому історія про 107 підозрюваних — це одночасно питання довіри українського суспільства і довіри держав, які фінансують допомогу, відновлення та спільні проєкти.
Фінансовий результат за січень–червень НАБУ оцінює більш ніж у 2,06 млрд грн. Понад 864 млн грн відшкодовано державі, більше 139 млн грн активів передано Силам оборони, 726 млн грн зекономлено під час закупівель БПЛА. Станом на 30 червня накопичена сума відшкодувань у справах НАБУ і САП становила 12,3 млрд грн.
Судова частина звіту також показує, що антикорупційна система не обмежується стадією слідства. 55 вироків щодо 76 осіб набрали законної сили. Серед окремо названих результатів — шість років позбавлення волі для колишнього голови ДФС Романа Насірова після апеляційного перегляду та п’ять років для колишнього голови Верховного Суду Всеволода Князєва за затвердженою судом угодою.
Для українців, які живуть у Німеччині, такий звіт дає практичний міст між двома країнами: українські справи можуть вимагати німецьких процедур екстрадиції, а європейська фінансова підтримка дедалі тісніше пов’язана з якістю державних інституцій. Водночас у кожному новому провадженні зберігається презумпція невинуватості — міжнародна співпраця має посилювати правосуддя, а не замінювати його.