Американський держборг наближається до $40 трлн, але для ринків важливіша не кругла позначка, а механіка, яка стоїть за нею. Останній доступний щоденний монітор Конгресу показує $39,588 трлн на 20 липня 2026 року. Липневий прогноз ставив $40 трлн приблизно на жовтень, якщо збережеться середній темп зростання попередніх років.
Тому повідомлення про вже офіційно зафіксовані $40 трлн варто відокремлювати від реальної тенденції. Вона й без перебільшення сильна: за чинною бюджетною траєкторією США продовжують фінансувати значні дефіцити через ринок казначейських паперів.
На 20 липня борг у руках публіки становив близько $31,818 трлн, внутрішньоурядові зобов’язання — $7,771 трлн. Для бізнесу й фінансового ринку перша цифра є ключовою: саме вона пов’язує фіскальну політику з попитом на Treasuries, дохідностями, вартістю доларового фінансування й ціною капіталу у світі.
Мінфін США не працює з боргом як із одним кредитом. Він регулярно продає казначейські векселі, ноти й облігації. Папери, строк яких спливає, погашаються, а частина фінансування перекладається в нові випуски. Саме тому «повністю погасити все до нуля» не є щоденною операційною метою. Ринок оцінює здатність держави обслуговувати зобов’язання й утримувати боргову траєкторію керованою.
Тут виникає головний ризик. CBO очікує дефіцит $1,9 трлн у 2026 фінансовому році й $3,1 трлн у 2036-му. Борг у руках публіки зростає зі 101% ВВП до 120% ВВП за десять років, а в 2056-му може досягти 175% ВВП. Великий первинний дефіцит і зростання процентних видатків підтримують один одного.
Ставка також має значення. Середня ставка за ринковим державним боргом у червні 2026 року становила 3,411%. Це значно вище за рівень п’ятирічної давності. У міру рефінансування старих дешевших випусків новими дорожчими середня вартість портфеля може залишатися під тиском.
GAO вже фіксує бюджетний наслідок: чисті процентні витрати у 2025 фінансовому році перевищили федеральні витрати на національну оборону. Для корпоративного сектору це важливо не лише як американська бюджетна історія. Якщо великі обсяги Treasury issuance впливають на дохідності безризикових активів, вони змінюють орієнтири для кредитів, облігацій, оцінки компаній та інвестицій.
Ендрю Джексон справді досягнув історичного нуля в 1835 році, коли після його приходу до влади борг трохи понад $58 млн був ліквідований. Але фінансове середовище XIX століття не дає прямої моделі для XXI. Так само некоректно стверджувати, що «економісти знають: нуль неможливий назавжди». CBO визнає невизначеність, а політика може змінювати траєкторію.
Для ринку найближчий маркер — не ностальгія за 1835-м, а те, чи зможе Вашингтон скоротити структурні дефіцити до того, як обслуговування боргу почне ще сильніше визначати і бюджет, і вартість капіталу.