У повідомленнях про американський держборг змішалися три різні твердження: що він уже офіційно перевищив $40 трлн, що повне погашення нібито назавжди неможливе і що за Ендрю Джексона борг дорівнював нулю. Останнє має чітку історичну дату: у 1835 році федеральний борг був повністю погашений.
Щоденний монітор Об’єднаного економічного комітету Конгресу показує $39,588 трлн валового боргу на 20 липня 2026 року. Липневий огляд комітету оцінював, що за середнім темпом попередніх трьох років США перетнуть $40 трлн приблизно 8–9 жовтня. Отже, кругла межа близько, але останній доступний офіційний запис ще нижчий за неї.
Валовий борг не є однорідним. На 20 липня $31,818 трлн становив борг у руках публіки, тоді як $7,771 трлн припадало на внутрішньоурядові зобов’язання. Ця різниця важлива для розуміння, кому саме винен федеральний уряд і які папери безпосередньо перебувають на фінансовому ринку.
США не чекають одного дня, щоб «повернути весь борг». Мінфін регулярно випускає казначейські папери, погашає ті, строк яких минув, і рефінансує частину зобов’язань. Так працює ринок державних запозичень. Тому абсолютний нуль — не єдина можлива ознака фінансового здоров’я.
Проблема в іншому: чи стабільною є траєкторія. CBO очікує дефіцит $1,9 трлн у 2026 фінансовому році та $3,1 трлн у 2036-му. За чинними законами борг у руках публіки зростає зі 101% ВВП до 120% протягом десяти років. До 2056 року прогноз сягає 175% ВВП. GAO називає нинішній фіскальний шлях нестійким.
Відсотки вже стали великим видатком. У 2025 фінансовому році чисті процентні витрати федерального уряду перевищили витрати на національну оборону. Це означає, що дискусія про борг стосується не тільки майбутніх поколінь: вона вже впливає на те, скільки бюджетного простору лишається сьогодні.
За даними Мінфіну, Ендрю Джексон вступив на посаду в 1829 році при боргу трохи понад $58 млн. Він послідовно прагнув його ліквідувати, і в 1835 році федеральний борг був погашений повністю. Мінфін називає це першим і досі єдиним таким випадком в історії США.
Однак фраза «економісти вважають, що борг ніколи не буде нульовим» підміняє прогноз законом природи. CBO прямо наголошує на невизначеності довгострокових оцінок і на тому, що майбутні закони можуть радикально змінити результат. У 2000 році американський Мінфін навіть розглядав політичний сценарій обнулення боргу в руках публіки — він не здійснився, але демонструє, наскільки такі траєкторії залежать від рішень.
Найближчі роки будуть не гонитвою за нулем, а боротьбою за контроль над дефіцитом і процентними витратами. Саме від цього залежатиме, наскільки близько США підійдуть до фіскальної межі, яка важливіша за будь-яку круглу цифру.