Удар українських дронів по С-400 біля Геленджика став ще одним епізодом, у якому система протиповітряної оборони сама опинилася під атакою. The Telegraph повідомив, що пускова позиція розташовувалася приблизно за 19 кілометрів від комплексу на мисі Ідокопас, який у публічному просторі давно пов'язують із Володимиром Путіним.
Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді заявив, що уражена пускова установка горіла близько трьох годин. Ця заява стала головним джерелом інформації про конкретний результат удару. Незалежні медіа підтверджують ширшу хвилю дронових атак у Росії 9–10 серпня і наслідки на Чорноморському узбережжі, але не мають окремої оцінки стану цієї установки.
Тому варто розділяти підтверджене і заявлене. Підтвердженим є те, що район Геленджика пережив повітряну атаку і перебої з електропостачанням. The Telegraph та інші медіа наводять слова Бровді про ураження С-400. Водночас твердження про повне знищення всієї батареї або дивізіону поки виходить за межі доступних даних.
Для України така ціль має одразу дві функції. По-перше, С-400 прикриває важливі об'єкти і повітряний простір від літаків, ракет та дронів. Кожна втрачена пускова установка зменшує запас готових до застосування ракет і вимагає від Росії ремонту або заміни техніки. По-друге, Росія використовує ракети С-400 і для ударів по наземних цілях.
Бровді стверджує, що саме позиція біля Геленджика напередодні запускала ракети по українських містах. Українські Повітряні сили неодноразово повідомляли про балістичні атаки, в яких джерелом могли бути «Іскандер-М/С-400». Для міст, що перебувають під ракетними ударами, знищення пускових на території Росії стає одним зі способів зменшити загрозу ще до старту ракети.
Географія також має значення. Чорноморське узбережжя РФ містить порти, військову інфраструктуру, транспортні вузли та об'єкти з особливим режимом охорони. Поява українських дронів у цьому районі змушує Росію розтягувати ППО між великою кількістю потенційних цілей. Чим більше таких напрямків, тим складніше створити щільний захист усюди одночасно.
Комплекс на мисі Ідокопас додає історії політичної символіки, але не змінює юридичних фактів. Путін заперечував володіння ним, а Аркадій Ротенберг заявляв, що це його власність. Тому головна військова історія тут — не про сам палац, а про те, що захисний пояс важливого району Чорноморського узбережжя опинився в зоні досяжності українських дронів.
Наступний етап — оцінка реальної шкоди. Якщо з'являться супутникові знімки або детальне відео, стане зрозуміло, чи Росія втратила одну пускову машину, кілька елементів або лише тимчасово зупинила роботу позиції.