Українські дрони 9 серпня атакували пускову позицію російського С-400 «Тріумф» біля Геленджика. The Telegraph повідомив, що вона була приблизно за 12 миль, або 19 кілометрів, від комплексу на мисі Ідокопас, який часто називають «палацом Путіна».
Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді заявив, що уражена пускова установка горіла близько трьох годин. Це головна публічна оцінка результату атаки. Незалежного підтвердження того, що знищено весь дивізіон або батарею С-400, наразі немає.
Тож правильніше говорити про ураження пускової позиції. С-400 складається не лише з пускових машин, а й з радарів, командного пункту та іншого обладнання. Відкриті джерела поки не показують, скільки саме елементів постраждали.
Чому ця ціль важлива? С-400 має збивати літаки, ракети й безпілотники, тобто саме ті засоби, якими Україна атакує російський тил. Якщо дрон дістався до пускової, Росії доведеться відновлювати захист позиції або замінювати техніку.
Бровді також стверджує, що напередодні ця установка використовувалася для пусків по українських містах. Росія застосовує ракети С-400 і як наземну ударну зброю. Повітряні сили України в окремих зведеннях повідомляють про балістичні ракети «Іскандер-М/С-400».
Удар став частиною ширшої атаки 9–10 серпня. Незалежні видання повідомляли про безпілотники над російськими регіонами, перебої з електрикою в Геленджику та уламки в Новоросійську. Це підтверджує, що район Чорноморського узбережжя перебував під атакою, але не дає окремої оцінки пошкоджень С-400.
Сам комплекс на мисі Ідокопас має суперечливу історію власності. Володимир Путін заперечував, що він його власник. Аркадій Ротенберг у 2021 році заявив, що комплекс належить йому. Тому прив'язка до «резиденції Путіна» є поширеною політичною назвою, а не встановленим фактом власності.
Практичний наслідок удару стане зрозумілішим після супутникових знімків або нових відео. Якщо установка справді втрачена, Росії доведеться або перекидати заміну, або приймати менш щільне прикриття району. Якщо пошкодження виявляться меншими, позицію можуть відновити. У будь-якому разі сам факт досягнення такої цілі показує, що російська ППО на Чорноморському узбережжі змушена захищати не тільки об'єкти навколо, а й саму себе.