Українські дрони 9 серпня уразили пускову позицію російського комплексу С-400 «Тріумф» біля Геленджика, повідомив The Telegraph. Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді заявив, що після влучання пускова установка горіла близько трьох годин.
За даними видання, позиція розташовувалася приблизно за 19 кілометрів від комплексу на мисі Ідокопас на Чорному морі. Цю територію часто називають «палацом Путіна», хоча питання власності залишається спірним. Володимир Путін публічно заперечував, що комплекс належить йому, а бізнесмен Аркадій Ротенберг у 2021 році назвав себе власником.
Для читача головне тут не лише відстань до резиденції, а функція самої цілі. С-400 — це далекобійна система протиповітряної оборони, яка має захищати важливі райони від літаків, крилатих ракет і дронів. Якщо окрема пускова установка виведена з ладу, російській стороні потрібно або замінити її, або перебудувати захист району.
Бровді також стверджує, що напередодні удару ця позиція використовувалася для пусків ракет по українських містах. Росія справді застосовує ракети С-400 не лише в ролі протиповітряної зброї. Українські Повітряні сили в офіційних повідомленнях описують частину балістичних атак як пуски «Іскандер-М/С-400». Це означає, що удар по такій позиції може одночасно впливати і на російську ППО, і на можливості для ударів по Україні.
Подія стала частиною великої хвилі атак. Незалежні медіа повідомляли про удари в різних регіонах Росії 9–10 серпня. На Чорноморському узбережжі в Геленджику фіксували перебої з електрикою, а в Новоросійську російська влада повідомляла про уламки безпілотників. Це не є прямим підтвердженням стану С-400, але показує, що район справді перебував під ударом.
Важливо не перебільшувати результат. Формулювання «знищили системи ППО» звучить ширше, ніж доступні на цей момент дані. The Telegraph і видання, які переказують його матеріал, говорять про пускову позицію або пускову установку, що горіла після атаки. Незалежної оцінки, яка б підтвердила втрату всього дивізіону С-400, немає.
Що буде далі, залежить від того, чи з'являться нові фото, супутникові знімки або офіційні повідомлення з обох сторін. Навіть без них удар уже демонструє практичну проблему для Росії: дорогі системи, призначені відбивати далекі атаки, самі стають цілями безпілотників у глибокому тилу.