Українська делегація розпочала роботу в Абу-Дабі, Об’єднані Арабські Емірати, де першою зустріччю стало засідання з європейськими партнерами. Делегацію очолює Рустем Умєров, який керує Службою зовнішньої розвідки України. На першій зустрічі представлені Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, НАТО та Єврокомісія. До європейської частини зустрічі мають долучитися спецпосланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер.
Головна мета цього етапу – узгодити позиції учасників перед наступною фазою переговорів. Після цього планується тристороння розмова за участі України, США та Росії. Засідання заплановані на 10–11 листопада в Абу-Дабі. У Києві не очікують прориву під час першої зустрічі, однак сподіваються на прогрес під час другого раунду. Тому основна робота цих днів полягає не в ухваленні рішень, а в підготовці позицій, які можна буде озвучити за столом із Москвою і Вашингтоном.
Серед пріоритетів України – припинення вогню, гарантії безпеки після завершення війни та відбудова країни. До порядку денного також входять гуманітарні кроки, зокрема питання, пов’язані з людьми, які постраждали від війни. До української команди, крім Умєрова, увійшли Кирило Буданов, Олексій Кислиця, Сергій Скібіцький і Давид Арахамія. Склад делегації відображає широке коло питань: від безпекового та розвідувального блоку до політичних і економічних аспектів майбутнього врегулювання.
Президент Володимир Зеленський заявив, що зміцнення української армії посилює позицію Києва за столом переговорів. Водночас ключовою суперечкою між Києвом і Москвою залишається Донецька область. Україна хоче, щоб лінію фронту було заморожено, тоді як Москва вимагає виведення українських військ з Донбасу. За словами американського посадовця, сторони приватно демонструють певну гнучкість щодо територій, хоча публічно позиції залишаються жорсткими.
За оцінкою учасників процесу, створення архітектури безпеки є передумовою для врегулювання територіальних питань. Саме тому обговорюється можливе відновлення роботи Ради НАТО–Росія, що могло б створити канал постійного діалогу між альянсом і Москвою. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликала залучити Європу до переговорів про архітектуру безпеки, наголошуючи, що без європейської participation будь-яка домовленість матиме обмежену силу. Американський посадовець, своєю чергою, сподівається залучити росіян до багатостороннього формату, який охопив би ширше коло гарантій.
Президент США Дональд Трамп заявив, що мирна угода може бути укладена найближчим часом, але кордони України можуть відрізнятися від нинішніх. Ця заява викликала широке обговорення в європейських столицях, адже питання територій залишається найболючішим. Окремо повідомляється, що тристороння зустріч Трампа, Сі Цзіньпіна і Путіна може опинитися під загрозою через спір про формат. За інформацією медіа, Китай хоче ретельно спланованого саміту, тоді як США пропонують вільніше обговорення. Суперечка пов’язана з вимогами щодо контролю над ядерними озброєннями. Тло цих подій – саміт АТЕС у Шеньчжені, який відбудеться 18–19 листопада і може вплинути на графік та формат майбутніх контактів.