Євген Коновалець не повернувся в Україну за життя. Тепер, через 88 років після його загибелі в Роттердамі, держава готує повернення його останків. 11 серпня з Нідерландів надійшло повідомлення про ексгумацію на цвинтарі Кросвейк. Офіційні установи станом на вечір ще не опублікували окремого повідомлення про завершення робіт, але сама процедура перепоховання вже затверджена урядом.
15 липня Кабінет Міністрів ухвалив розпорядження №703-р. За ним Коновальця мають поховати на Національному військовому меморіальному кладовищі з військовими почестями. МЗС доручено отримати всі необхідні дозволи Нідерландів на ексгумацію та перевезення, а інші державні установи відповідають за церемонії в Україні.
Дозвіл на повернення готували ще навесні. 25 травня Ірина Верещук, заступниця керівника Офісу президента, повідомила, що необхідне погодження вже є. Муніципалітет Роттердама підтвердив, що українське посольство звернулося до нього щодо могили Коновальця на Кросвейку.
На цьому кладовищі він лежить від 1938 року. 23 травня Коновалець загинув у центрі Роттердама внаслідок вибуху. Українські архівні матеріали описують це як спеціальну операцію НКВС: Павло Судоплатов, який увійшов у довіру до керівника ОУН, передав йому вибуховий пристрій. Служба зовнішньої розвідки України зазначає, що операцію проводили за вказівкою Сталіна.
До загибелі Коновалець пройшов шлях від військового Армії УНР до керівника політичної організації в еміграції. Він був полковником, командував формаціями Січових стрільців, а в 1929 році став першим головою Організації українських націоналістів. Цю посаду він обіймав до смерті.
Для кількох поколінь українців у Нідерландах могила на Кросвейку була конкретним місцем, де історія ХХ століття відчувалася не через підручник. Біля надгробка проходили пам’ятні заходи, сюди приїжджали представники громади й дипломати. Тепер це місце має змінити свою роль: із місця поховання воно стане історичною точкою, пов’язаною з 88 роками перебування Коновальця в Роттердамі.
В Україні його планують поховати там само, де в травні вже перепоховали Андрія Мельника та Софію Федак-Мельник, повернених із Люксембургу. Національне військове меморіальне кладовище об’єднує поховання сучасних військових із вшануванням діячів минулих визвольних змагань.
Що буде далі, визначить графік перевезення. Урядовий план передбачає церемоніальні заходи під час перетину кордону та в Києві, а потім поховання з військовими почестями. Після десятиліть, коли шлях Коновальця завершувався на Кросвейку, його останній маршрут має привести до України.