Фінляндія виділяє близько 28,5 млн євро на технологію електростанцій для України. Загальна вартість — 46,5 млн євро. Решту суми Україна фінансує сама.
У цифрах це приблизно 18 млн євро українського внеску. Тобто проєкт не є повністю безкоштовною поставкою: Фінляндія бере на себе більшу частину витрат, а Україна — майже дві п’ятих.
Навіщо це потрібно. Росія продовжує атакувати українську енергетичну інфраструктуру, тому країна не може покладатися лише на великі електростанції та магістральні мережі. Паралельно з ремонтами Україна будує розподілену генерацію — менші установки в різних регіонах, які можуть давати електроенергію ближче до споживача.
Фінляндія зробила енергетичну безпеку одним із пріоритетів своєї довгострокової підтримки. Її програма співпраці з Україною на 2024–2028 роки має бюджет щонайменше 320 млн євро. Гроші спрямовуються не лише на енергетику, а й на освіту, цивільний захист, довкілля, економіку та реформи.
Є окремий інструмент — Finland–Ukraine Investment Facility. Через нього у 2025–2026 роках планували фінансувати державні проєкти в Україні на суму до 50 млн євро. Механізм дає змогу використовувати фінські технології та експертизу у конкретних українських інвестиціях.
У травні «Укрнафта» та Wärtsilä підписали рамкову угоду про обладнання для розподіленої генерації. Програму розгортають поетапно разом із FUIF. Для першого етапу вже залучили 80 млн євро кредиту ЄБРР.
У червні уряд України повідомив ще про майже 939 млн грн на газопоршневу генерацію «Укрнафти» в Івано-Франківській та Львівській областях. Там заявлено до 60 МВт сумарної потужності. Це хороший приклад того, як фінансові рішення переходять у конкретні енергетичні майданчики.
Що змінить нинішній пакет на 28,5 млн євро, стане зрозуміло після поставки та запуску обладнання. У енергетиці сама домовленість не дає струму: потрібні контракти, логістика, монтаж, мережеве приєднання та персонал.
Тому наступна важлива новина буде вже не про суму допомоги, а про введені в роботу потужності. Якщо проєкт піде за графіком, Україна отримає ще один елемент розподіленої системи, яку складніше вивести з ладу одним ударом. І це вже безпосередньо впливає на те, скільки часу міста, лікарні та підприємства можуть працювати без аварійних перерв.