Призначення Дмитра Єфімова головним тренером збірної України U-15 призупинили через його футбольну діяльність у Донецьку після початку повномасштабної війни. Фахівець уперше публічно пояснив, де і за яких обставин виступав, визнавши цей період своєю помилкою.
Єфімов, який раніше очолював команду «Буковина U-19», розповів, що після початку війни він продовжував грати у футбол на території, підконтрольній так званій «ДНР». За його словами, це було пов'язано з неможливістю виїхати та бажанням продовжувати займатися улюбленою справою. Він наголосив, що не знає, чи був той турнір офіційним чемпіонатом «ДНР», але визнав, що участь у будь-яких змаганнях на окупованій території була неприпустимою.
«Те, що я грав у футбол у Донецьку, було моєю помилкою. Безумно хотілося грати, і я не до кінця усвідомлював наслідки таких дій», — заявив тренер. Він додав, що зараз розуміє, чому Українська асоціація футболу (УАФ) поставилася до цього питання жорстко, і не оскаржує рішення щодо призупинення свого призначення.
Ситуація навколо Єфімова викликала широкий резонанс у футбольній спільноті. Після того як стало відомо про його виступи в Донецьку, УАФ вирішила переглянути кадрове питання. Сама процедура затвердження головного тренера юнацької збірної була поставлена на паузу до з'ясування всіх обставин. В асоціації наголосили, що співпраця з особами, які мають стосунок до діяльності на тимчасово окупованих територіях, є неприйнятною з огляду на позицію держави та принципи футбольної організації.
Сам Єфімов не став заперечувати факти своєї біографії, однак спробував пояснити мотиви. Він зазначив, що опинився в складній життєвій ситуації, коли виїзд із зони конфлікту був ускладнений. Водночас він визнав, що рішення залишитися та брати участь у місцевих футбольних змаганнях було хибним. Тренер висловив сподівання, що його публічне пояснення допоможе прояснити ситуацію та, можливо, дозволить у майбутньому продовжити роботу в українському футболі, якщо УАФ вважатиме це за можливе.
Інцидент із Єфімовим став черговим нагадуванням про сувору політику українського футболу щодо будь-яких контактів із представниками окупаційних адміністрацій або участі в турнірах, які вони організовують. Для тренерів та гравців це може мати серйозні наслідки, аж до довічної дискваліфікації або заборони на професійну діяльність в Україні. Історія з Дмитром Єфімовим демонструє, що навіть після завершення активних бойових дій на певних територіях питання співпраці з окупантами залишається чутливим і принциповим для української спортивної спільноти.