Жінок із російських колоній вербували на війну обіцянками грошей і звільнення, а на службі частина з них зіткнулася із сексуальним шантажем. Про це розповідає розслідування «Верстки», в якому головною особистою історією стала справа військової санітарки Людмили Полтаракової.
За даними видання, жінкам у межах описаної хвилі набору пропонували контракт на один рік, зарплату від 220 тисяч рублів і виплати при пораненні. Ще одна важлива обіцянка — можливість вийти з колонії та не відбувати решту строку. Після підготовки кілька сотень жінок відправили на війну як санітарок.
Зовні це могло виглядати як шанс почати життя заново. Насправді жінки переходили в систему, де командири вирішували, хто працюватиме при госпіталі, а хто поїде ближче до передової. Одна зі співрозмовниць «Верстки» розповіла, що командир користувався саме цим страхом: пропонував залишити жінок у госпіталі, якщо вони приходитимуть до нього вночі. Деякі погодилися. Потім, за словами джерела, виявилося, що він не мав повноважень гарантувати їм безпечніше місце.
Полтаракова заявила про пряме сексуальне насильство. За її словами, командир полку Сергей Житков спочатку викликав її для масажу, потім почав поводитися агресивно, а в лютому 2025 року зґвалтував. Вона стверджує, що насильство продовжувалося й у березні. Це її звинувачення, а не встановлений судом факт.
Далі ситуація, за розповіддю Полтаракової, не закінчилася. Від неї нібито вимагали надавати сексуальні послуги іншому високопоставленому військовому. Після конфлікту жінку перевели до іншого медичного батальйону, але, як вона каже, змусили підписати документ, що Житков не чинив щодо неї насильства. Полтаракова пояснила, що погодилася через страх за подальшу службу.
У червні 2026 року вона, за даними «Верстки», звернулася із заявою про зґвалтування до військового прокурора. Після цього Полтаракова почала говорити, що її хочуть терміново відправити на передову. В оприлюдненому 30 червня зверненні її називали контрактницею 370-го окремого медичного батальйону. Там вона говорила, що разом із нею контракт підписали понад 80 жінок-засуджених і що вони працювали в евакуаційних групах, вивозячи поранених і загиблих.
1 липня з’явилося ще одне повідомлення: Полтаракова заявила про терміновий наказ виїхати на передову й прямо сказала, що боїться за життя. Пізніше «Верстка» повідомила, що вона жива і перебуває на передовій. За даними видання, проти жінки відкрили кримінальну справу через невиконання наказу про бойове завдання, а справи за її заявою про зґвалтування не порушили. Публічних процесуальних документів щодо цього журналісти не наводять.
Є й важливе уточнення про час. Вербувати жінок із колоній почали не вперше у 2024 році. Повідомлення про це з’являлися ще в 2023-му, коли «Настоящее Время» писало про набір жінок представниками Міноборони. RFE/RL розповідало про жінку, яка підписала контракт у колонії влітку 2023 року, стала медсестрою і згадувала небажані домагання військових. Отже, нове розслідування описує окремий наступний етап цієї практики.
Подальша історія Полтаракової залежить від дій військової прокуратури та командування. Якщо її скарга не отримає процесуального розвитку, це залишить інших завербованих жінок із тим самим ризиком: вони можуть опинитися між фронтовим наказом, минулим вироком і командиром, на якого фактично немає кому поскаржитися.