Жінки-засуджені, які підписали контракти з російським Міноборони й стали військовими санітарками, заявили про сексуальний шантаж і насильство з боку командирів. Розслідування «Верстки» показує, як обіцянки грошей і звільнення поєдналися з повною залежністю від військової ієрархії.
У хвилі набору, описаній виданням, жінкам пропонували річний контракт, зарплату від 220 тисяч рублів, виплати за поранення та звільнення від невідбутої частини строку. Після підготовки кілька сотень жінок направили на війну як санітарок.
Одна зі співрозмовниць розповіла, що командир пропонував залишати жінок у госпіталі замість відправлення ближче до фронту, якщо вони приходитимуть до нього вночі. Деякі погодилися. Потім, за її словами, з’ясувалося, що він не мав права визначати їхнє місце служби.
Людмила Полтаракова заявила «Верстці», що командир полку Сергей Житков спочатку викликав її для масажу, а потім став агресивним. За її словами, у лютому 2025 року він її зґвалтував, а насильство продовжувалося в березні. Це її звинувачення; судового рішення щодо нього немає.
Полтаракова також стверджує, що пізніше від неї вимагали сексуальних послуг для іншого високопоставленого військового. Після конфлікту її перевели до іншого медичного батальйону, але змусили підписати папір, де вона заперечувала насильство з боку Житкова. Жінка пояснила, що боялася за подальшу службу.
У червні 2026 року вона, за інформацією «Верстки», подала заяву про зґвалтування військовому прокурору. Після цього Полтаракова почала говорити, що її намагаються терміново відправити на передову. 30 червня інше джерело опублікувало її звернення і вказало, що вона служить у 370-му окремому медичному батальйоні. Полтаракова говорила про понад 80 жінок-засуджених, які уклали контракти, та про роботу в евакуаційних групах на передовій.
1 липня з’явилося повідомлення про новий наказ вирушити в район бойових дій. Полтаракова заявляла, що боїться за життя. Пізніше «Верстка» повідомила, що вона жива й перебуває на передовій. За даними видання, проти неї відкрили кримінальну справу за відмову виконати наказ, тоді як справи за заявою про зґвалтування немає. Оприлюднених процесуальних документів щодо цих двох проваджень у доступних матеріалах немає.
Окреме уточнення: вербування жінок із колоній фіксували ще до 2024 року. «Настоящее Время» повідомляло про набір представниками Міноборони у 2023-му. RFE/RL пізніше описало жінку, яка підписала контракт у колонії влітку 2023 року та працювала медсестрою в Донецькій області; вона також говорила про домагання військових і невиконані обіцянки.
Тому нове розслідування стосується не першої появи жінок-засуджених у російській військовій системі, а наступного етапу практики. Тепер головне — що станеться із заявою Полтаракової і чи зможуть інші контрактниці скаржитися на командирів без ризику для власної безпеки.